Мета дослідження - виявити та охарактеризувати фемінітиви в текстах масмедіа як гендерний маркер авторства на прикладі "Авторської колонки" проєкту "Deutsche Welle" за період 3 червня 2019 р. - 1 липня 2021 р. У ході дослідження використано комплекс методів, зокрема: аналізу та синтезу - для визначення кола вчених та їх публікацій щодо словотворення фемінітивів як в історичному аспекті, так і на сучасному етапі; роботи з документальними джерелами та моніторингу - для виявлення в публікацях фемінітивів; описовий - для надання характеристики особливостей вживання фемінітивів і їх реалізації письменниками та письменницями і учасниками проєкту "Deutsche Welle"; порівняльний - для визначення продуктивних словотвірних моделей, за допомогою яких утворюються фемінітиви; групування та систематизації - для відображення тенденцій втілення в авторських текстах мовної картини світу за допомогою фемінітивів; узагальнення - для формулювання висновків щодо вживання фемінітивів та їх реалізації як гендерного маркера авторства. Словотворення й використання фемінітивів неодноразово ставали предметом наукових досліджень, однак сьогодні ми є свідками значної трансформації української мови (поява великої кількості запозичень, реактуалізація застарілих слів, упровадження в нормативний обіг слів-діалектизмів тощо), а з-поміж іншого - й активізація новоутворень-фемінітивів як потреба сучасного світу. Оскільки це явище лише починає набувати обертів, то воно ще не має глибокого грунтовного осмислення. У досліджуваних текстах найчастіше натрапляємо на нейтральні зі стилістичного погляду фемінітиви із суфіксами -к-а, -иц-я, -ин-я. Зазвичай, це назви осіб жіночої статі за професією, за родом діяльності, за місцем мешкання. Особливу зацікавленість викликає практика використання фемінітивів у множині з чітким розмежуванням осіб чоловічої та жіночої статі. Когнітивно-конотативна характеристика фемінітивів в авторських колонках "Deutsche Welle" залежить як від гендерної приналежності автора (у чоловіків вони практично завжди стилістично нейтральні), так і від індивідуального стилю авторок, а також від тематики допису та актуальності (злободенності та "пекучості") теми для них самих. У роботі на матеріалі авторських колонок проєкту "Deutsche Welle" охарактеризовано особливості використання фемінітивів у мові масмедіа. Здійснено аналіз і опис новотворів на позначення осіб жіночої статі, зокрема як гендерного маркера авторства. Вивчення функціоналу фемінної лексики в медіатекстах надає змогу визначити основні здобутки сучасної української мови, з'ясувати механізми творення фемінітивів та використання їх у мові медіа. Результати дослідження можуть бути використані для подальших наукових пошуків і в навчальному процесі під час підготовки майбутніх журналістів та філологів.

 Наукова періодика України 

---

Додаткова інформація про автора(ів) публікації:
(cписок формується автоматично, до списку можуть бути включені персоналії з подібними іменами або однофамільці)

• Бессараб Анастасія Олександрівна (соціальні комунікації)
• Волинець Галина Миколаївна (філологічні науки)
• Пономаренко Людмила Григорівна (філологічні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"