Досліджено особливості державного управління кооперативними та приватними формами видавничої діяльності населення в умовах Нової економічної політики (НЕПу), а саме: монополізація й централізація видавничої галузі в Україні; запровадження системи політико-ідеологічного контролю у вигляді цензури; адміністративно-судові та ідеологічні заходи державних органів, щодо діяльності кооперативно-приватних видавництв; взаємовідносини кооперативних, приватних та державних видавництв. Мета наукової статті - дослідження особливостей державного управління кооперативними та приватними формами видавничої діяльності населення в умовах НЕПу. Усі компоненти дослідження базуються на основних принципах - науковості, історизму, об'єктивності, системності, розвитку, пріоритету конкретної істини, плюралізму, а також методах пізнання соціально-економічних процесів суспільного розвитку - аналізу, синтезу, проблемно-хронологічному, порівняльно-аналітичному, археографічному, ретроспективному, статистичному, системного та комплексного підходу. У процесі дослідження означеної проблематики були взяті за основу основні положення: історії України, економічної історії та історії економічної думки, історії видавничої галузі, праці вітчизняних та зарубіжних учених і практиків в означеній сфері. У контексті означеної проблематики ми дослідили особливості державного управління кооперативними та приватними формами видавничої діяльності населення в умовах НЕПу, а саме: монополізація й централізація видавничої галузі в Україні; запровадження системи політико-ідеологічного контролю у вигляді цензури; адміністративно-судові та ідеологічні заходи державних органів, щодо діявзаємовідносини кооперативних, приватних та державних видавництв. Результати даного дослідження можуть бути застосовані у сфері вивчення проблем економічної історії та історії економічної думки, історії видавничої галузі. Висновки: отже, дослідивши діяльність кооперативно-приватних видавництв, можна констатувати, що їх взаємовідносини з державними видавництвами мали ситуативну суспільно-політичну парадигму, яка віддзеркалювала ставлення монопартійної системи до самодіяльних форм двох секторів видавничої діяльності, але спостерігалася тенденція до одержавлення кооперативно-приватних видавництв. Держава намагалася не допустити посилення ролі приватних і кооперативних форм. Запроваджуючи класифікацію видавництв, радянська держава прагнула монополізувати й централізувати видавничу галузь в Україні, запровадити систему політико-ідеологічного контролю у вигляді цензури. Адміністративно-судові та ідеологічні заходи державних органів були спрямовані проти кооперативних та приватних видавництв з декількох причин: усунути конкурента зі споживчого ринку книжкової продукції, унеможливити функціонування самодіяльної кооперативно-приватної системи в галузі поліграфії і друку, залучити їх до виконання державних замовлень ідеологічного спрямування, схилити до реорганізації на засадах і принципах державних об'єднань.

• Костик Євгеній Петрович (історичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"