Гемодинамічно значуща відкрита артеріальна протока (ГЗВАП) у недоношених новонароджених призводить до гіпоперфузії нирок у зв'язку з феноменом "обкрадання" великого кола кровообігу, що може спричинити розвиток гострого пошкодження нирок (ГПН). Застосування ультразвукової доплерографії судин нирок може надати ефективну допомогу в оцінці ренального кровотоку та ранній діагностиці ГПН. Мета роботи - оцінити прогностичну значущість стану ренального кровотоку на першу добу життя в недоношених новонароджених із ГЗВАП у ранній діагностиці ГПН. Обстежено 40 недоношених новонароджених (гестаційний вік - 29 - 36 тиж) із ГЗВАП. Розподіл обстежених: група з ГПН - 23 дитини, група без ГПН - 17 дітей. Період спостереження - 10 діб. Пацієнтам проведено ехокардіографію з доплерометрією за допомогою широкосмугового мікроконвексного датчика з частотою 5 - 8 МГц ("TOSHIBA" Nemso XG) на 5 - 11-ту годину життя. Кольорове ультразвукове доплерівське сканування судин нирок виконано на 1, 3 і 10-ту добу життя. Вивчено параметри кровотоку на магістральній та інтерлобарній ниркових артеріях: пікова систолічна швидкість (PSV) і кінцева діастолічна швидкість (EDV) кровотоку, індекс резистентності (RI). Діагностика та стратифікація ступеня тяжкості ГПН відповідали критеріям неонатальної модифікації KDIGO. На 3 - 5-ту добу життя ГПН діагностовано у 23 (57,5 %) дітей, але вже на 1-шу добу в них у порівнянні з пацієнтами без ГПН відмічено суттєве зниження показників PSV кровотоку на магістральній ренальній артерії (20,6 +- 5,87 см/с проти 25,4 +- 6,17 см/с у дітей без ГПН, p >> 0,02). Крім того, основні зміни на 1-шу добу життя пацієнтів із ГПН виявлено на рівні інтерлобарної ренальної артерії: зниження PSV кровотоку (11,10 +- 3,329 см/с проти 18,48 +- 3,014 см/с у дітей без ГПН, p << 0,001) та EDV кровотоку (2,83 +- 2,063 см/с проти 6,16 +- 2,447 см/с у дітей без ГПН, p << 0,001), підвищення RI (0,758 +- 0,137 проти 0,666 +- 0,1216 у дітей без ГПН, p << 0,02). На 3-тю добу життя при ГПН зберігалися порушення параметрів кровотоку в інтерлобарній ренальній артерії, які на 10-ту добу життя не відрізнялися від показників дітей без ГПН. Висновки. У недоношених новонароджених з ГЗВАП, яким на 3 - 5-ту добу життя діагностовано ГПН, на 1-шу добу виявлено зниження показників PSV кровотоку на магістральній ренальній артерії, зміни кровотоку на інтерлобарній ренальній артерії: зниження PSV та EDV кровотоку, підвищення RI. Отже, оцінка стану кровотоку в інтерлобарній ренальній артерії на 1-шу добу життя в недоношених новонароджених із ГЗВАП має діагностичне значення для своєчасного визначення групи ризику розвитку ГПН. Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. Протокол дослідження ухвалено Локальним етичним комітетом усіх зазначених у роботі установ. На проведення досліджень отримано інформовану згоду батьків дітей. Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.

 Наукова періодика України 

---

Додаткова інформація про автора(ів) публікації:
(cписок формується автоматично, до списку можуть бути включені персоналії з подібними іменами або однофамільці)

• Борисова Тамара Петрівна (1956–) (медичні науки)
• Оболонська Ольга Юріївна (медичні науки)
• Мавропуло Тетяна Карлівна (медичні науки)
• Бадогіна Людмила Петрівна (медичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"