Зазначено, що актуальність дослідження обумовлена особливим інтересом сучасних дослідників до проблеми відображення в мовних категоріях, до яких, безумовно, належать лексема "серце", внутрішній світ особистості, її духовні потреби та можливості, цінності й ідеали. Інтерес лінгвістів до цього поняття, що символізує центр біологічного, духовного, емоційного, ментального, соціального життя людини, засвідчує природний прояв сучасної антропоцентричної парадигми лінгвістичного знання. Вперше узагальнено та систематизовано культурні смисли слова серце, що притаманні йому в мовній картині світу носіїв російської мови як у статусі лексичної одиниці, так і у складі фразеологічних одиниць. Представлено аналіз лексеми "серце" в комплексі всіх її значень та їхніх відтінків; членів дериваційного гнізда "серце" (милосердя та інших); а також фразеологічних одиниць, що мають у своєму складі компонент серце. Досліджено випадки вживання лексеми "серце" у всьому різноманітті її значень і відтінків у сучасних контекстах різної стильової та жанрової належності (перевагу віддано контекстам художнім і публіцистичним).

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"