Прокаріоти genus Mycobacterium займають важливе еволюційно-історичне місце в системі мікроорганізмів прокаріотичної і еукаріотичної організації в біосфері Землі. Це одні з найдавніших мікроорганізмів, які пройшли довгий історичний шлях взаємної адаптації з еволюціонізуючою біосферою впродовж мільярдів років. Старовинне походження дуже важливе для процесу становлення стабільного і одночасно адаптивного геномного апарату, який би забезпечував генно-інформаційний супровід вельми різноманітних фізіологічних потреб носія конкретного генофору в постійно варіюючих умовах середовища існування і створення конкурентних переваг перед аналогічними носіями генетичних програм, в детермінованому просторі екосистеми. Велике видове різноманіття прокаріотів genus Mycobacterium з'явилось внаслідок дивергенції прабатьківського виду сапронозного типу існування при грунтоутворенні у процесі літотрофної деградації навколишнього середовища архейними формами і до найвищого ступеня біопаразитизму у вигляді вузькоспеціалізованих інфектопатогенів з вираженою патогенністю, інвазивністю і потенційною здатністю приживатись в антагоністично налаштованому імунокомпетентному внутрішньому середовищі макроорганізму з дуже високорозвиненою і ефективною імунною системою нагляду за генетичним гомеостазом організму з її парадигмою толерантності до всього генетично свого і категоричною нетерпимістю до всього, що є носієм генетично чужорідної інформації. Лише незначна кількість видів мікобактерій адаптувалась до внутрішнього середовища еукаріотичних організмів за рахунок репресії власними факторами патогенності імунних механізмів лімфоїдної системи макроорганізму. Значно ефективнішим був шлях симбіонтних відносин, взаємовигідний міжпопуляційно. В результаті довготривалого еволюціонування міжвидових відносин виник динамічний мікробіальний орган і мікробіота товстого кишечника, яка представлена індигенними і транзиторними мікробіонтами, серед яких важливе місце займає Mycobacterium vaccae. За загальноприйнятими бактеріологічними методами ізолювали і ідентифікували екологічні штами "К", "N", "Gk", "Gn" Mycobacterium vaccae та вивчили їх базисні властивості. Штами володіли характерними для виду Mycobacterium vaccae морфоітинкторіальними, культуральними і біохімічними властивостями, були апатогенними для лабораторних тварин при парентеральному введенні, при цьому індукували короткострокову сенсибілізацію до мікобактеріальних антигенів у вигляді ГЧСТ. Інфекційний мікобактеріальний процес супроводжувався синтезом специфічних Ig, які виявлялись в РПГА в титрах пропорційних інфікувальній дозі прокаріот, але це не має діагностичної цінності внаслідок варіабельності титрів Ig. У курчат-бройлерів на відгодівлі за пероральної дачі впродовж двох тижнів в дозі 500 мг/50 см<^>3 однократно на добу екологічні штами "К", "N", "Gk", "Gn" Mycobacterium vaccae стимулювали метаболізм, підвищили приріст живої маси тіла та посилили протективні потенції неспецифічної форми імунної реактивності макроорганізму.

 Наукова періодика України 

---

Додаткова інформація про автора(ів) публікації:
(cписок формується автоматично, до списку можуть бути включені персоналії з подібними іменами або однофамільці)

• Бібен Іван Андрійович (ветеринарні науки)
• Сосницький Олександр Іванович (ветеринарні науки)
• Зажарський Володимир Володимирович (ветеринарні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"