Вивчено особливості формування структури електроіскрових (ЕІЛ) покриттів із серійного самофлюсівного сплаву FeNiCrBSiC та композиційних матеріалів на його основі FTB20 (FeNiCrBSiC - 20 % (мас.) TiB2) і FCB20 (FeNiCrBSiC - 20 % (мас.) CrB₂) за нанесення на підкладку зі сталі 45. Встановлено, що електроіскрове покриття FeNiCrBSiC товщиною близько 70 мкм характеризується глобулярним рельєфом, а покриття FTB20 та FCB20 утворюють по всій поверхні зразків суцільний легований шар товщиною до 50 мкм. Мікротвердість покриттів не змінюється по товщині легованого шару і становить 10 - 14 ГПа. Розроблені ЕІЛ-покриття за хімічним складом ідентичні вихідним електродним матеріалам, що свідчить про відсутність перемішування матеріалу електродів зі сталевою підкладкою. Структура електродів та покриттів FeNiCrBSiC, FTB20 і FCB20 суттєво відрізняється, оскільки у процесі електроіскрового легування включення боридів хрому та/або титану подрібнюються від 20 - 25 мкм до 1 мкм відповідно. Гетерофазна структура електроіскрових покриттів є матрицею на основі нікелю-заліза, що зміцнена дрібнодисперсними частинками боридів та карбоборидів. Досліджено вплив швидкісно-навантажувальних параметрів на інтенсивність зношування електроіскрових покриттів в умовах тертя ковзання без мастила. Для порівняння зносостійкості випробовували ЕІЛ-покриття із стандартного твердого сплаву WC - 6 % Co. Встановлено, що з підвищенням швидкості від 4 до 12 м/с інтенсивність зношування покриттів FeNiCrBSiC, FTB20 та FCB20 зменшується, а покриття WC - 6 % Co - збільшується. У разі підвищення навантаження від 0,1 до 0,4 МПа інтенсивність зношування електроіскрових покриттів зростає на порядок. Вивчення поверхонь тертя показало, що покриття FeNiCrBSiC зношується внаслідок руйнування глобул, а FCB20 - внаслідок крихкого руйнування легованого шару. Електроіскрове покриття FTB20 має в 2 - 3 рази вищий рівень зносостійкості у порівнянні з FeNiCrBSiС за рахунок реалізації окисного механізму зношування, який полягає у формуванні на поверхні тертя захисних оксидних плівок, що виконують роль твердого мастила.

• Стороженко Марина Сергіївна (1983–) (технічні науки)
• Уманський Олександр Павлович (технічні науки)
• Тарельник В'ячеслав Борисович (технічні науки)
• Тарельник Вячеслав Борисович (технічні науки)
• Коваль Олександр Юрійович (фізико-математичні науки)
• Губін Юрій Володимирович (технічні науки)
• Мікуліна Марина Олександрівна (1978–) (економічні науки)
• Марценюк Ірина Семенівна (технічні науки)
• Костенко Олексій Дмитрович (технічні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"