Дисертація є першою в українському та польському релігієзнавстві комплексною розвідкою персоналізму Ч. С. Бартніка як концептуальної, внутрішньо організованої цілісності філософських і релігійних поглядів католицького мислителя, зумовлених філософсько-богословським розумінням і тлумаченням феномена особи в індивідуальному, спільнотному, трансцендентальному вимірах її буття. Доведено, що польський філософ на засадах християнського вчення побудував актуальну філософсько-релігійну систему персоналізму, в якій аксіальною й аксіологічною категорією є "особа" та ключового значення набувають міжособові зв'язки-відношення (relatio), якими зумовлене як буття Всесвіту, так і буття особи (Божої, людської, ангельської). У бартніковій інтерпретації особа виступає центром трансцендентної й іманентної дійсності, в особі вся дійсність отримує свою цілеспрямованість і сенс, йдучи до свого звершення в досконалості буття, тому різноаспектний філософсько-релігійний дискурс Ч. С. Бартніка в дисертаційному дослідженні визначено терміном "особоцентричний", що виокремлює новаторство польського філософа як представника християнського персоналізму.

• Горбань Річард Анатолійович (філософські науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"