Дисертацію присвячено комплексному дослідженню трансформації інституту вакфу в Османській імперії XVI ст. Показано, що ідею вакфу арабо-мусульмани перейняли від іранських фондів "для душі". Встановлено, що вакф перетворився на благодійний інститут не раніше кінця IX століття. Визначено, що на формування османського вакфу вплинули перська, мусульманська, тюркська та візантійська традиції. Найвищого розквіту система вакфів в Османській імперії досягла у XVI столітті. У зазначений період інститут вакфу зазнав змін. Трансформація була зумовлена територіальним розширенням імперії, численними захопленнями немусульманского населення. Вакф - законний мусульманський інститут, що не забороняв благодійність щодо немусульман. Зазначено, що османські правителі, які підтримували політику заснування вакфів, не порушували законів шаріату та діяли в інтересах держави. Проаналізовано, що вакфи надавали великий спектр безкоштовних послуг усім підданим султана. Це позбавляло державу від необхідності дбати про соціальне забезпечення імперії, інфраструктуру новозавойованих і віддалених від центру регіонів. Після завоювання нових земель там розбудовували вакфи. Обґрунтовано, що на новозавойованих територіях вакфи були трансляторами османської та ісламської культур.

• Макаревич Антоніна Сергіївна (історичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"