Галітоз на сьогодні є поширеною патологією, що посідає третє місце серед стоматологічних захворювань і залишається серйозною медичною та стоматологічною проблемою. Паління через значну поширеність і шкідливий вплив на здоров'я підлітків та молодих людей є найважливішою проблемою, як в Україні, так і за кордоном. Вплив на органи ротової порожнини, розвиток патологічних станів, у тому числі галітозу, залежить від інтенсивності, тривалості дії та типу паління, а також від індивідуальних генетично обумовлених морфофункціональних особливостей тканин ротової порожнини. Відомо, що паління негативно впливає на біофізичні властивості ротової рідини, неспецифічні фактори захисту, імунні реакції, стан слизової оболонки ротової порожнини, погіршує стан гігієни і т.д., що в сукупності призводить до кількісних та якісних змін складу мікробного біофільму та може спричинити виникнення галітозу. Мета роботи - вивчити поширеність галітозу в осіб підліткового та юнацького віку, які палять. Оглянуто 114 осіб підліткового та юнацького віку від 15 до 24 років. Серед цих осіб проведено анкетування, яке включало питання щодо наявності неприємного запаху з ротової порожнини та причин його виникнення, визначення стану гігієни ротової порожнини за допомогою індексу Гріна-Вермільйона, апаратний діагностичний тест галітозу за допомогою галіметра Tanita "Breath Alert". Усіх опитаних поділено на групи: до I групи залучено 26 осіб, які регулярно палять традиційні сигарети; до II групи - 22 особи, які регулярно палять електронні сигарети (Вейпи); до III групи - 23 особи, які регулярно палять пристрої для нагрівання тютюну (IQOSи); до IV групи - 43 особи без шкідливої звички паління. Результати. Аналіз стану гігієни ротової порожнини в обстежених показав, що структура індексу OHI3S показала найгірші показники в осіб підліткового та юнацького віку, які палять традиційні сигарети, в цих осіб відмічався незадовільний стан гігієни ротової порожнини, за індексом OHI-S він дорівнював 1,77 +- 0,02 бала. Стан гігієни ротової порожнини в осіб підліткового та юнацького віку, які палять альтернативні види сигарет, відповідав задовільному рівню, що підтверджувалося значенням індексу OHI3S, - 1,53 +- 0,01 бала в II групі та 1,46 +- 0,02 бала в III групі. В обстежених IV групи стан гігієни ротової порожнини був також задовільним, однак показник індексу виявився значно нижчим - 0,87 +- 0,03 бала. Щодо реєстрації неприємного запаху, то апаратний діагностичний тест переважно виявляв галітоз в осіб I групи (64 %), у решти обстежених галітоз відмічався значно рідше: у II групі - у 12 %, у III групі - у 8 %, у IV групі - у 2 %. Слід зазначити, що галітоз середнього ступеня спостерігався тільки в осіб I групи - 26 %, а легкого ступеня - у 38 %. У решти обстежених груп порівняння відмічався галітоз легкого ступеня. Висновки: галітоз є актуальною медичною та соціальною проблемою, оскільки поширений майже в половини обстежених осіб підліткового і юнацького віку, причому переважно в осіб, які регулярно активно палять традиційні сигарети.

 Наукова періодика України 

---

Додаткова інформація про автора(ів) публікації:
(cписок формується автоматично, до списку можуть бути включені персоналії з подібними іменами або однофамільці)

• Лісецька Ірина Сергіївна (медичні науки)
• Рожко Марина Миколаївна (педагогічні науки)
• Рожко Микола Михайлович (медичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"