Ураження поворотного гортанного нерва у хірургії щитоподібної залози є дуже небезпечним ускладненням. Лікарю-оториноларингологу, особливо первинної ланки, слід своєчасно призначити адекватне лікування, яке залежить від форми ураження нерва (транзиторна, перманентна), тобто проаналізувати можливий прогноз захворювання. Проведено небагато досліджень прогнозування розвитку захворювання за ураження поворотного гортанного нерва. Одним із найбільш сучасних та інформативних методів є електроміографія гортані із застосуванням голкових електродів, але, незважаючи на достатню кількість пацієнтів з цією патологією, в більшості медичних закладів України його не використовують з огляду на технічні труднощі виконання, інвазивність і складність інтерпретації результатів. Мета роботи - проаналізувати ларингоскопічні показники у випадку парезів і паралічів гортані в хірургії щитоподібної залози та визначити найбільш значущі з них, які в сукупності можуть бути прогностичними критеріями відсутності відновлення рухливості (паралічу) гортані. У 2018 - 2021 рр. проведено одноцентрове проспективне дослідження 164 пацієнтів з післяопераційним порушенням руху гортані, яких було розподілено на дві групи: з паралічем гортані (n = 33) та парезом гортані (n = 131). Усім пацієнтам проведено фоніатричний огляд. Виділено загальні ознаки (вік, кратність операції, обсяг оперативного втручання) та 18 ларингоскопічних ознак, кожна з яких мала від двох до семи градацій, для зручності закодованих за допомогою цифр та за можливості розташованих у порядку збільшення тяжкості стану. Одержані результати оброблено за допомогою кутового перетворення Фішера. Серед 18 ларингоскопічних і загальних ознак виділено 10 основних (предикторів), які впливають на наявність паралічу гортані: елементи рухливості паралізованої голосової складки (ГС) (відсутні), флотація іпаралізованоїі ГС (незначна та виразна), рухливість черпакуватого хряща (відсутня), змикання ГС (повне незмикання), синхронність коливань ГС (відсутність руху паралізованої ГС), обмеження руху паралізованої ГС (відсутнє (ГС нерухома)), рівень розташування ГС у вертикальній площині (не на одному рівні), натягнутість медіанного краю ГС (увігнутий), вік пацієнта >> 45 років, положення нерухомої ГС (медіанне та інтермедіанне). Математичний аналіз показав, що жодна окрема ларингоскопічна ознака не може бути використана як самостійний критерій для оцінки прогнозу відновлення рухливості гортані. Висновки: прогностичні ларингоскопічні ознаки за ураження поворотного гортанного нерва в хірургії щитоподібної залози надають змогу створити прогностичну модель відсутності відновлення рухливості гортані, що має важливе значення для призначення своєчасного адекватного лікування.

 Наукова періодика України 

---

Додаткова інформація про автора(ів) публікації:
(cписок формується автоматично, до списку можуть бути включені персоналії з подібними іменами або однофамільці)

• Дєєва Юлія Валеріївна (медичні науки)
• Паламарчук Володимир Олександрович (медичні науки)
• Паламарчук Валерій Олександрович (юридичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"