Верифікація гострих інфекційно-запальних процесів нижніх дихальних шляхів (НДШ) та обгрунтування антибіотикотерапії нерідко базується на оцінці активності маркерів запалення крові, але дані щодо їх інформативності в дифдіагностиці гострих пневмоній і бронхітів у дітей є суперечливими. Мета роботи - вивчити діагностичну цінність окремих показників запальної відповіді крові у верифікації позалікарняної неускладненої пневмонії та гострого обструктивного бронхіту (ГОБ) для оптимізації менеджменту інфекційно-запальних захворювань НДШ у дітей. На базі пульмонологічного відділення Чернівецької обласної дитячої клінічної лікарні обстежено 75 дітей, серед яких першу (I) клінічну групу сформував 51 пацієнт із діагнозом "Позалікарняна пневмонія", а другу (II) групу - 24 дитини із ГОБ. За основними клінічними характеристиками групи порівняння були зіставленими. Одержані результати дослідження проаналізовано за допомогою параметричних ("Р", за критерієм Стьюдента) та непараметричних ("Р", методом кутового перетворення Фішера) методів обчислення, а оцінку діагностичної цінності тестів проведено з позиції клінічної епідеміології з урахуванням їх чутливості (ЧТ) та специфічності (СТ), а також відношення шансів (ВШ) реалізації події з урахуванням їх 95 % довірчих інтервалів (95 % ДІ). Аналіз отриманих даних показав, що в дітей, хворих на позалікарняну пневмонію, такі загальноприйняті показники запальної відповіді крові (лейкоцитоз, відносний нейтрофільоз, зсув лейкоцитарної формули ліворуч, прискорення швидкості осідання еритроцитів (ШОЕ) або високий рівень С-реактивного протеїну (СРП) у крові характеризуються низькою чутливістю тестів (у межах від 11 до 63 %), що вказує на недоцільність їх використання як скринінгових тестів для верифікації пневмонії. Водночас показано, що зазначені запальні маркери крові характеризуються достатньою специфічністю (у межах від 75 до 93 %) у верифікації пневмонії лише за їх значущого підвищення (кількість лейкоцитів крові >> 15,0 x 10<^>9, ШОЕ >> 10 мм/год і рівень СРП у крові >> 6 мг/мл), що свідчить про доцільність їхнього застосування лише для підтвердження запалення паренхіми легень. Установлено, що нормальний рівень лейкоцитів (<< 10,0x10<^>9) у гемограмі не володів достатньою діагностичною (кількість хибнонегативних і хибнопозитивних результатів становила 46 і 45 % відповідно) або вірогідною предикторною роллю (ВШ = 1,44; 95 % ДІ: 0,54 - 3,81) у діагностиці ГОБ, а отже, не могли впливати на склад етіотропного лікування, зокрема на відміну антибіотикотерапії. Проте кількість паличкоядерних нейтрофілів <= 5 % у загальному аналізі крові вирізнялася незначною кількістю (16 %) хибнопозитивних результатів, що надає змогу використовувати цей маркер у підтвердженні діагнозу ГОБ і для скасування антибіотикотерапії, проте не як його предиктор (ВШ = 2,21; 95 % ДІ: 0,69 - 7,06) або скринінговий показник (ЧТ = 29 %). Аналіз отриманих даних показав, що в дітей, хворих на позалікарняну пневмонію, такі загальноприйняті показники запальної відповіді (лейкоцитоз, відносний нейтрофільоз, зсув лейкоцитарної формули ліворуч, прискорення ШОЕ або високий рівень СРП у крові) характеризуються великою часткою хибнонегативних результатів, що вказує на недоцільність їх використання як скринінгових методів для верифікації пневмонії. Водночас показано, що зазначені запальні маркери крові характеризуються достатньою специфічністю у верифікації пневмонії за їх значущого підвищення (кількість лейкоцитів крові >> 15,0 x 10<^>9, ШОЕ >= 10 мм/год і рівень СРП у крові >> 6 мг/мл), що вказує на можливість їх використання для підтвердження запалення паренхіми легень. При цьому кількість у гемограмі паличкоядерних нейтрофілів <= 5 % вирізняється високим рівнем специфічності (СТ = 84 %), що надає змогу використовувати цей маркер у підтвердженні діагнозу ГОБ і для скасування антибіотикотерапії. Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. Протокол дослідження ухвалено Локальним етичним комітетом усіх зазначених у роботі установ. На проведення досліджень отримано інформовану згоду батьків дітей. Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.

 Наукова періодика України 

---

Додаткова інформація про автора(ів) публікації:
(cписок формується автоматично, до списку можуть бути включені персоналії з подібними іменами або однофамільці)

• Ортеменка Євгенія Павлівна (медичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"