Досліджено вплив холодного ізостатичного пресування (ХІП) під тиском до 0,4 ГПа попередньо сформованих одновісним пресуванням порошкових зразків на щільність до і після спікання, коерцитивну силу, структуру, твердість і фазовий склад твердого сплаву ВК8 після його спікання у вакуумі. ХІП здійснювалося в установці мультиплікаційного типу. Середовищем, що передає тиск, було трансформаторне мастило. Встановлено, що щільність зразків після ХІП до спікання лінійно збільшується з ростом тиску, а після спікання виявлено максимум за 0,2 ГПа попереднього ХІП. Коерцитивна сила немонотонно збільшується з ростом тиску. Також з ростом тиску до 0,2 ГПа зменшується розмір зерна WC, але після ХІП під тиском 0,3 і 0,4 ГПа розмір зерна трохи збільшується. Товщина прошарку Co зі збільшенням тиску до 0,3 ГПа зменшується, а за тиску 0,4 ГПа дещо збільшується. У зразках, що пройшли попереднє ХІП за 0,4 ГПа, зареєстровано появу інтерметалічної фази Co0,8W0,2. Вимірювання твердості за різних навантажень в діапазоні до 300 H показало, що збільшення тиску ХІП до 0,3 ГПа супроводжується зростанням твердості, а за 0,4 ГПа - її деяким зниженням. Растрова електронна мікроскопія структури відбитків індентора показала масове розтріскування зерен WC. Одержані результати проаналізовано із залученням раніше опублікованих експериментальних даних щодо впливу високого ізостатичного тиску на розмноження дислокацій та особливості руйнування монокристалів. У цих роботах було встановлено, що деформування і руйнування монокристалів за умов високого ізостатичного тиску супроводжується різким збільшенням щільності дислокацій. Кожна частинка WC з усіх боків стискається сусідніми частинками WC і Co, і реалізується їх квазіізостатичне стиснення. Але в умовах квазіізостатичного стиснення сили, що діють на частинку, не рівні, і завжди є одна, яка більша за всі інші. І ця сила здійснює деформування або руйнування, за якого відбувається механічна активація порошку внаслідок підвищення дефектності його частинок, що, в свою чергу, впливає на характер формування властивостей твердого сплаву.

• Акимов Геннадій Якович (фізико-математичні науки)
• Андреєв Ілля Володимирович (економічні науки)
• Андреєв Ігор Вікторович (технічні науки)
• Лобода Петро Іванович (1956–) (технічні науки)
• Троснікова Ірина Юріївна (технічні науки)
• Новохацька Анастасія Олександрівна (фізико-математичні науки)
• Мелах Людмила Михайлівна (фізико-математичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"