Мета дослідження - вивчення сутності, основних тенденцій і проблемних аспектів реалізації експортного потенціалу сільськогосподарського виробництва в умовах загострення продовольчої кризи. Використано теоретичні та емпіричні методи пізнання в їхньому діалектичному поєднанні. Основними методами, що використано, є статистичний аналіз, індексні, графічні та аналітичні методи, методи оцінки структурних динамічних зрушень, порівняння та монографічний метод. Дослідження також включало загальні методи економічних досліджень, зокрема: у розкритті змісту експортного потенціалу сільськогосподарського виробництва, формулюванні висновків використано теоретичні узагальнення та порівняння, індукцію та дедукцію; за допомогою синтезу та економічного аналізу проведено оцінку сучасного стану та тенденцій розвитку експорту сільськогосподарської продукції (СГП); для аналізу експорту СГП використано графічні, економічні, статистичні та міждержавні порівняння; для оцінки внутрішнього та зовнішнього експортного потенціалу СГП у регіональному контексті впроваджено статистичні методи (групування). Вплив зовнішнього та внутрішнього експортного потенціалу на експорт пшениці вивчено шляхом регресійного аналізу. Необхідність забезпечення продовольчої безпеки країнами в усьому світі наголошує на важливості аграрного сектору як каталізатора економічного розвитку, джерел валютних надходжень, напрямів інвестицій тощо. Вивчення спеціалізації сільського господарства призвело до висновку, що пшениця та цукор - товари з найбільшим експортним потенціалом. Обгрунтовано, що країни Південної Америки, ОЕСР, Північної Америки та Європи мають найвищий рівень реалізації експортного потенціалу сільськогосподарського виробництва, а африканські країни залежать від імпорту. Крім того, низьку експортну орієнтацію Африки та Азії через особливості їхніх природних і кліматичних умов установлено на підставі оцінки експортно-імпортних операцій у регіональному контексті. Проаналізовано внутрішній і зовнішній експортний потенціал кожного з регіонів. Застосовано економіко-математичне моделювання оцінки впливу найважливіших факторів на обсяги експорту пшениці, що надало можливість передбачити обсяги експорту пшениці й ухвалити обгрунтовані управлінські рішення щодо реалізації експортного потенціалу агрокомпаній. Обернену пропорційність обсягу експорту споживанню пшениці на душу населення та пряму пропорційність ефективності та площі земель, що використовуються для вирощування пшениці, встановлено шляхом кореляційного та регресійного аналізу.

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"