Графіт використовували для приготування функціоналізованого оксиду графену (GO) за методом Хаммерса. Порошок <$Ealpha - roman {Fe sub 2 O sub 3 }> одержували гідротермальною технікою. Тонкоплівкові електроди з GO, <$Ealpha - roman {Fe sub 2 O sub 3 }> (концентрації 0,05; 0,1 та 0,2 М) і графену у поєднанні з <$Ealpha - roman {Fe sub 2 O sub 3 }>@GO (1, 2 та 3 %) було підготовлено з застосуванням методу спрей-піролізу за допомогою повітря та різних оптимізованих умов: відстань між розпилювачем та підкладкою становила 22 см, швидкість потоку була 5 мл/хв, і вони використовувалися як анодний матеріал для суперконденсатора. GO та нанокомпозит <$Ealpha - roman {Fe sub 2 O sub 3 }>@GO характеризувалися інфрачервоною спектроскопією з перетворенням Фур'є (FTIR), порошковою рентгенівською дифракцією (XRD) та скануючою електронною мікроскопією (SEM). Дослідження FTIR показали, що смуга з підвищеною пропускною здатністю за 1735 см<^>-1 пов'язана з модами валентних коливань C=O в карбонових кислотах та карбонільних групах. XRD пік (002) зник, а пік (111) з'явився для графіту та GO відповідно, тобто вихідний продукт повністю окиснився після хімічного окиснення та відшарування. Результати SEM показали, що товсті графенові поверхні складені разом. Що стосується електрохімічних досліджень, циклічну вольтамперометрію та стабільність GO та нанокомпозит <$Ealpha - roman {Fe sub 2 O sub 3 }>@GO проводили з використанням трьох конфігурацій електродів у 1 M водному електроліті KCl. GO та нанокомпозити <$Ealpha>-F0,05, <$Ealpha>-F0,05@1 % GO забезпечували максимальну питому ємність відповідно 262, 201 і 312 Ф-г<^>-1 при швидкості сканування 2 мВ-с<^>-1.

 Наукова періодика України 

---

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"