Мета роботи - проаналізувати динаміку лабораторних показників функціонування імунної та гемокоагуляційної систем у вагітних з інфекціями, що передаються статевим шляхом, (ІПСШ) в анамнезі після прегравідарної підготовки перед циклами допоміжних репродуктивних технологій (ДРТ). Проаналізовано функціонування імунної та гемокоагуляційної систем у 200 вагітних з ІПСШ в анамнезі після ДРТ. I (основна) група (ОГ) - 100 вагітних із прегравідарною підготовкою перед циклом ДРТ, акушерським і перинатальним супроводженням і розродженням відповідно до розроблених медико-організаційних алгоритмів, прогностичної методики та лікувально-профілактичних схем; II ОГ - 100 вагітних, які одержували загальноприйняті прогностичні та лікувально-профілактичні заходи. Контрольна група - 100 практично здорових вагітних жінок із сприятливим репродуктивним анамнезом і неускладненим перебігом цієї вагітності. Жінкам проведено поглиблене імунологічне обстеження. Статистичну обробку результатів досліджень здійснено з використанням стандартних програм "Microsoft Excel 5.0" і "Statistica 8.0". Показано зниження рівнів лімфоцитів із властивостями природних кілерів (CD56+) протягом гестаційного періоду у вагітних I групи проти II групи; рівень загальної гемолітичної активності класичного шляху активації комплементу (СН50) у I групі вагітних повільно зростав зі збільшенням гестаційного терміну; наприкінці II триместру відбувалося зниження рівня СН50; у III триместр вагітності рівень СН50 у II групі становив 123 +- 6,7 у.о., але в I групі цей показник залишався вищим. Протягом II і III триместрів гестації в I групі вагітних спостерігалося зменшення імунорегуляторного коефіцієнта внаслідок адекватної корекції похідних імунологічних розладів у порівнянні з вагітними II групи. У період остаточного формування плацентарного бар'єру у вагітних I групи повільно подовжувався активований частковий тромбопластиновий час зі збільшенням гестаційного терміну та відрізнявся від показників у II групі; відбувалося повільне скорочення активованого часу рекальцифікації протягом II і III триместрів гестації у вагітних I групи; поступове зменшення рівня продуктів деградації фібрину та фібриногену, на відміну від аналогічного показника в II групі, у якій відмічалося поступове його збільшення. Рівень стабільного метаболіту тромбоксану (TxB2) у II триместрі зменшувався в 2 рази та був нижчим, ніжу II групі; рівень стабільного метаболіту простацикліну (6-кето-<$E roman ПГЕ sub {t alpha}>) підвищувався і в III триместрі. Це призводило до зростання в I групі балансу PaI2/TxA2, що відповідало фізіологічним потребам системної й органної гемодинаміки під час вагітності. Встановлено, що розроблення та впровадження ефективної прегравідарної підготовки перед циклами ДРТ у жінок із ІПСШ в анамнезі, а також медикаментозне коригування протягом вагітності сприяють підвищенню адаптаційного компенсаторно-пристосувального потенціалу в імунному та гемокоагуляційному гомеостазі матері та перинатальній охороні плода. Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. Протокол дослідження ухвалено Локальним етичним комітетом зазначеної в роботі установи. На проведення дослідження отримано інформовану згоду жінок. Автор заявляє про відсутність конфлікту інтересів.

 Наукова періодика України 

---

Додаткова інформація про автора(ів) публікації:
(cписок формується автоматично, до списку можуть бути включені персоналії з подібними іменами або однофамільці)

• Кротік Олена Ігорівна (медичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"