Експериментально досліджено процеси тонкого розточування сталей, що забезпечують підвищення продуктивності та параметрів точності обробки. Шляхом варіювання режимів різання та спеціальної геометрії твердосплавних різців зі стружкозавиваючими фасками визначено умови, що забезпечують високу зносостійкість різальних лез, підвищення параметрів точності та якості обробки. В експериментах використовувалися однорізцеве розточування, а також дворізцеве оброблення методом розподілу подачі. На базі методу планування експерименту за наявності великої кількості вхідних параметрів, що варіюються, встановлено раціональні величини швидкості, подачі, глибини різання, а також параметри шорсткості, конусності та відхилень від круглості оброблених отворів. Уточнено вплив режимів тонкого розточування на зношування та стійкість ріжучих кромок. Вивчено вплив податливості консольних борштанг на рівень коливань різця. Встановлено, що для борштангу малого діаметра << 10 мм за глибини різання >> 0,1 мм виникають інтенсивні вібрації, що призводять до інтенсивного зносу різців. У попередніх експериментах встановлено, що розточування м'яких сталей (типу 2 0Х і сталі 30) значною мірою відрізняється від обробки твердіших сталей і вимагає застосування інших режимів різання. Хоча групи конструкційних вуглецевих, якісних і легованих сталей за умовами обробки та досягнутими в процесі тонкого розточування результати можуть відрізнятися незначно, проте при обробці сталей зі спеціальними властивостями виникає відмінна особливість - зростання рівня коливань зі збільшенням швидкості різання в інтервалі застосовуваних для інших сталей швидкостей. Отримані результати експериментального дослідження процесу тонкого розточування сталі 35Л різцями з твердого сплаву Т30К4 і стружкозавиваючими фасками вздовж різальних лез.

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"