Увагу приділено вирішенню важливої науково-практичної проблеми, що пов'язана з ранньою діагностикою, профілактикою прогресування та лікуванням хворих із початковими стадіями ідіопатичного та післятравматичного коксартрозу. Порівняння найближчих результатів лікування на етапах дослідження через 1, 3 та 6 місяців проведено у двох групах хворих. Хворим основної групи (n = 105) виконано діагностично-лікувальну артроскопію з метою відновлення або адаптації конгруентності кульшового суглоба. Хворим контрольної групи (n = 120) проводили консервативну терапію. В результаті проведеного клінічного, магнітно-резонансного, гістоморфологічного, артроскопічного, біомеханічного та статистичного дослідження встановлено, що позитивний ефект медикаментозної терапії зберігається протягом перших 3 місяців із моменту початку консервативного лікування, тоді як після артроскопічного відновлення або адаптації конгруентності кульшового суглоба позитивна динаміка больового синдрому та функціональної спроможності відмічалася через 3 місяці після артроскопії, а через 6 місяців від початку лікування у цих пацієнтів відмічено достовірно меншу на 19,2 % інтенсивність больового синдрому з покращенням функціональної спроможності кульшового суглоба в середньому на 12,1 % в інтервалі спостереження 3 - 6 місяців після операції в порівнянні з хворими, котрі отримували модифікуючу перебіг захворювання терапію. З'ясовано, що застосування внутрішньосуглобової інфузії місцевого анестетика у хворих після виконання артроскопії кульшового суглоба достовірно знижує частоту вираженого больового синдрому в 13 разів (співвідношення шансів (СШ): 0,06; 95 %; довірчий інтервал (ДІ): [0,007 - 0,46]), а інтенсивність болю - в середньому в 7 разів (р < 0,05), також сприяє зниженню частоти використання додаткових парентеральних анальгетиків у середньому на 13,7 %. При порівнянні середніх значень оцінки рухової функції кульшового суглоба на етапах дослідження між основною та контрольною групами встановлено значущі відмінності у показниках модифікованої шкали Харріса через 1, 3 та 5 років від початку лікування (р < 0,001). Показники за цією шкалою були вищими відповідно на 23,2 %, 28,8 % та 32,8 % в основній групі. Визначено відмінності в частоті хворих, які потребували тотального ендопротезування кульшового суглоба через 1 рік (СШ: 0,33; ДІ: [0,1 - 1,03], p = 0,047), 3 роки (СШ: 0,33; ДІ: [0,17 - 0,65]) та через 5 років (СШ: 0,43; ДІ: [0,22 - 0,82], p = 0,009), яка була меншою у хворих основної групи.

 Автореферати дисертацій 

---

Додаткова інформація про автора(ів) публікації:
(cписок формується автоматично, до списку можуть бути включені персоналії з подібними іменами або однофамільці)

• Луцишин Вадим Григорович (медичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"