Мета дослідження - проаналізувати дані літератури та результати власних досліджень щодо механізмів розвитку ендотеліальної дисфункції при серцево-судинних захворюваннях і створення нових метаболітотропних кардіо- та ендотеліопротекторів. У дослідженні використано бібліосемантичний, аналітичний, логічний методи та метод узагальнення. У бібліографічній базі даних медико-біологічної та біомедичної інформації MEDLINE, EMBASE, Medline (PubMed), Web of Science та Cochrane Central проведено пошук публікацій англійською мовою, що відповідають ключовим словам цього дослідження: метаболітотропні кардіопротектори, ендотеліопротекторна активність, кардіопротекторна актівність, лікування, сердцево-судинні захворювання (ССЗ), дисфункція ендотелію. Обговорено зв'язок між ендотеліальною дисфункцією та розвитком або прогресуванням ССЗ, станів, що супроводжуються метаболічними порушеннями. Показано роль нітроксидергічної системи в молекулярних механізмах дисфункції ендотелію. Наведено фармакологічні характеристики відомих метаболітотропних кардіопротекторів - тіотриазоліну, мілдронату та мексидолу, а також результати експериментальних досліджень нового метаболітотропного ендотеліопротектора Ангіоліну. Зроблено висновок про доцільність подальшого пошуку кардіопротекторів серед похідних L-лізину. Враховуючи роль нітроксидергічної системи в ішемічному пошкодженні міокарда перспективним може бути віртуальний скринінг пасток оксиду азота серед похідних L-лізину, структури яких є в комбінаторних бібліотеках відкритого доступу.

• Риженко Віктор Павлович (медичні науки)
• Бєленічев Ігор Федорович (медичні науки)
• Бухтіярова Ніна Вікторівна (медичні науки)
• Кучковський Олег Миколайович (біологічні науки)
• Нефьодов Олександр Олександрович (медичні науки)
• Нефьодов Олександр Олексійович (фізико-математичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"