Досліджено філософські погляди Антонія Радивиловського в контексті української духовної культури епохи бароко. Філософські погляди проповідника розглянуто в контексті творчості інших українських (Інокентій Ґізель, Йоаникій Ґалятовський) та польських (Петро Скарга, Томаш Млодзяновський) церковних мислителів, тексти яких було використано для порівняльного аналізу з текстами Антонія Радивиловського. Зауважено, що хронологічні межі дослідження обіймають період від початку XVII ст. і до кінця 80-х рр. XVII ст. Акцентовано, що робота є першим ґрунтовним дослідженням філософської складової проповідницької спадщини Антонія Радивиловського. Здійснено аналіз явища філософської культури, крізь призму якого розглянуто особливості функціонування елементів філософського знання, лексики та текстів у церковних проповідях. Охарактеризовано коло морально-етичних проблем, на які звертали увагу українські церковні мислителі епохи бароко, та шляхи їх вирішення. Окреслено аксіологічний горизонт дослідження морально-етичного вчення в текстах Антонія Радивиловського. Виявлено значення здобутків видатного представника "могилянського" кола для подальшого розвитку вітчизняної духовної культури. Наголошено, що результати дисертаційного дослідження закладають методологічне підґрунтя для подальшого осмислення проблем, пов'язаних з дослідженням вітчизняної філософської культури доби бароко та поглиблюють розуміння процесів, які відбуваються в тогочасній духовній культурі України.

• Співак Володимир Васильович (філософські науки)
• Співак Вікторія Вікторівна (технічні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"