Зазначено, що окиснення та стирання ядерного графіту проводили на прискорювачі електронів, який забезпечує пучок у 2.5 МеВ та струм пучка - до 1 000 мкА. Як матеріали використовували ядерні графіти марки АРВ, МПГ, ГСП. Експериментально встановлено, що за наявності іонізуючих випромінювань, за високих температур та окиснювального середовища збільшується у рази швидкість стирання досліджених реакторних графітів. Експериментально продемонстровано, що в результаті одночасного впливу високих температур, окиснювального середовища й іонізуючого випромінювання на марки реакторних графітів ГСП і АРВ спостерігається збільшення досконалості кристалографічної структури графіту марки АРВ. Розроблено імітаційну модель окиснення ядерно-чистого графіту, що враховує пористість, фракційність, щільність, дифузію окиснювача з урахуванням руху приповерхневого шару окиснювача і взаємозв'язків рівнів моделювання для опису окиснення в режимі хімічної кінетики в діапазоні температур 400 - 800°С. Така модель дає можливість реконструювати внутрішню структуру пористих матеріалів, що мають внутрішній порядок на основі двовимірних зображень. Це дає змогу більш точно моделювати фізичні процеси, які відбуваються в пористих матеріалах, що є істотним при моделюванні неоднорідного впливу на матеріали таких процесів, як окиснення. Розроблено алгоритм моделювання тривимірної структури на основі двовимірних зображень за допомогою методів багатокрапкової статистики. Для реконструкційного алгоритму використовувався математичний алгоритм SNESIM.

• Комір Антон Ігорович (фізико-математичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"