Виконано порівняння трьох способів кодування номінальних змінних у регресійному аналізі: кодування кожного рівня як окремої змінної, кодування двійковим кодом, нумерація рівнів фактора. Хоча способи існують досить давно і навіть мають теоретичне обгрунтування (крім кодування двійковим кодом), для практичного застосування були відсутні їх порівняння і рекомендації про застосування. Аналізуються особливості застосування кожного способу, обмеження. На двох прикладах виконується детальне порівняння цих трьох способів. Порівняльний аналіз виконується за такими напрямами: наявність обмежень у застосуванні; статистичні властивості плану; трудомісткість і складність отримання моделей і кінцевий результат побудови; зручність смислового аналізу і користування. Додатково виконується порівняння з моделями, побудованими на основі поліномів Чебишова. Встановлено, що різні способи кодування номінальних змінних приводять при їх правильному застосуванні до приблизно однакових за статистичними властивостями регресійних моделей. При цьому спосіб кодування кожного рівня як окремої змінної можливий тільки в тому випадку, коли ми маємо експерименти, в яких номінальна змінна (як ефект впливу) відсутня. Спосіб кодування двійковими числами незручно використовувати при великій кількості рівнів варіювання номінальної змінної і важко аналізувати. При кодуванні нумерацією рівнів необхідно, щоб середні значення відгуку за діаграмою розсіяння цього фактора були впорядковані за величиною відповідно до присвоєних номерів. При цьому способі кодування зберігається природна кількість факторів. Відмінно кращі результати досягаються способом нумерації рівнів при застосуванні ортогональних поліномів Чебишова. При цьому забезпечуються найвища точність і найбільша рівномірність апроксимації.

• Лапач Сергій Миколайович (фізико-математичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"