Розроблено теоретичні засади, обґрунтовано концептуальні положення та визначено пріоритетні напрями формування морально-етичних основ (далі - МЕО) публічної служби (далі - ПС) в Україні. Проаналізовано теоретико-методологічні підходи до дослідження цих основ та розкрито понятійно-категорійний апарат дослідження через низку таких ключових понять, як: ''публічна служба'', ''публічний службовець'', ''професійна етика'', ''професійна честь'', ''професійна гідність'', ''справедливість'', ''відповідальність'', ''професіоналізм'', ''гуманність'', ''репутація''. Запропоновано авторське визначення поняття ''морально-етичні основи публічної служби''. Систематизовано зарубіжний досвід щодо етизації ПС та встановлено, що забезпечення пріоритету загальнолюдських цінностей під час побудови демократичного, прозорого, відкритого управління державою та створення якісно нового інституту етичного регулювання ПС є ключовим компонентом реформування ПС в багатьох зарубіжних країнах. Визначено роль етичної інфраструктури у вищезазначеному процесі та охарактеризовано її основні елементи, до яких відносяться: політична підтримка (висока моральна поведінка вищих керівних кадрів, політична воля), дієвий закон, що регулює стандарти поведінки (законодавство, етичні кодекси), механізми забезпечення відповідальності та підтримки етичної поведінки, інтегрованої в систему управління (координуючі органи, механізми звітності та нагляду), професійна соціалізація, відповідні умови праці та форми громадського контролю. Досліджено сучасний стан інтеріоризації МЕО ПС в Україні на рівні особистості публічного службовця, зокрема за результатами авторського соціологічного дослідження. Визначено структуру морально-етичних компетентностей (далі – МЕК) публічного службовця, яка складається зі його знань, вмінь, навичок, якостей, цінностей тощо. Запропоновано виокремити базові МЕК, якими повинен володіти публічний службовець за умов вступу на публічну службу та МЕК, які закріплюються в процесі професійної діяльності публічного службовця. Розроблено методичний інструментарій оцінювання рівня сформованості МЕК, який включає три групи тестів: психологічні (визначають змістовний бік спрямованості публічного службовця тощо), соціологічні (діагностують рівень морально-психологічного клімату в колективі тощо) та професіологічні тести (оцінюють рівень професійно важливих знань). Обґрунтовано алгоритм формування МЕО ПС в Україні через етапи управлінського циклу, а саме через реалізацію таких функцій управління, як планування, організація, координація, мотивація, контроль та оцінювання. Розроблено концептуальну модель формування МЕО ПС в України, прикладний зміст якої реалізується на основі комплексної взаємодії базових засад етизації ПС, а саме на основі місії, цінностей, принципів, норм та стандартів поведінки публічного службовця, що забезпечуються через механізми їх підтримки (етичну інфраструктуру) та є визначальними в процесі реалізації алгоритму формування МЕО ПС на всьому управлінському циклі.

 Наукова періодика України 
Повний текст  Автореферати дисертацій 

---

Додаткова інформація про автора(ів) публікації:
(cписок формується автоматично, до списку можуть бути включені персоналії з подібними іменами або однофамільці)

• Сорокіна Наталія Григорівна (державне управління)
• Сорокіна Наталія Григорівна (ветеринарні науки)
• Сорокіна Наталія Георгієвна (1936–2001) (фізико-математичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"