Висвітлено актуальну проблему оцінки та прогнозування техногенного навантаження на нафтовидобувних територіях, джерелом якого, головним чином, є радіоактивні відходи буріння свердловин, пластові води та нафтопромислове обладнання. Зауважено, що результати роботи пройшли достатню апробацію та були впроваджені. На підставі проведеного аналізу вмісту радіоактивних елементів в природних обʼєктах і нафтопромисловому обладнанні на родовищах підприємства "Охтирканафтогаз" встановлено їх обумовленість геологічними умовами та технологією розробки. Зазначено, що при експлуатації нафтогазових родовищ відбувається осадження на трубопровідному обладнанні радіоактивних солей, що містять торій і радій. Найбільшу екологічну небезпеку в проблемі радіоактивного забруднення становить транспортування та тимчасове зберігання забрудненого обладнання. Встановлено, що радій та торій найбільш розчинні в пластових водах в умовах кислого середовища, а в лужних умовах утворюють тверді розчини з баритом (Ra) і гетитом (Th), що дозволило запропонувати фізико-хімічні способи очищення обладнання за допомогою кислот. Пропускання крізь труби розчину НСl з концентрацією близько 7 % за температури 25 °С веде до повного вилуговування торію в розчин, значного розчинення гетиту і частково (близько 10 %) вилучення радію. За товщини кірки новоутворень на стінках НКТ ((насосно-компресорні труби) 1 мм вже за низьких концентрацій кремнійфтористоводневої кислоти (0,1 – 2 %) практично увесь Rа переходить до водного розчин. Оцінено радіаційний вплив Бугруватівського нафтовидобувного комплексу на навколишнє середовище, обумовлений винесенням з промислової території продуктів розпаду 238U. Запропоновано методику розрахунку розсіювання радіоактивних речовин в атмосферному повітрі, що ґрунтується на Гаусовій моделі з використанням коефіцієнта виснаження шлейфу за рахунок радіоактивного розпаду i-го радіонукліда. Розроблено схему поводження з твердими радіоактивними відходами, що передбачає очищення нафтопромислового обладнання від радіоактивних відкладень із застосуванням кислот на основі розробленого хімічного способу дезактивації. Надано рекомендації стосовно системи індивідуального захисту персоналу на підставі оцінок колективних та індивідуальних доз опромінення.

 Автореферати дисертацій 

---

Додаткова інформація про автора(ів) публікації:
(cписок формується автоматично, до списку можуть бути включені персоналії з подібними іменами або однофамільці)

• Бурла Оксана Анатоліївна (національна безпека)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"