Вирішено наукову задачу збільшення ефективності процесу ударно-хвильової обробки лому твердих сплавів з їх подальшим відновленням на основі вибору схеми детонуванні бризантної вибухової речовини, обґрунтування її режимних та конструктивних параметрів, встановлення залежностей взаємодії з подрібнюваною масою та удосконалення технології виробництва ріжучого, руйнуючого й формотворного інструменту з вольфрамокобальтових і вольфрамонікелевих сплавів зі значною економією стратегічної сировини шляхом прямої регенерації вторинної сировини без використання термохімічних і металургійних методів. Розглянуто та проаналізовано врахування впливу ударно-хвильової обробки лому твердих сплавів з їх подальшим відновленням без використання термохімічних і металургійних методів та заощадження вольфраму і кобальту, як стратегічних матеріалів. Отримані аналітичні залежності та результати чисельного інтегрування дали змогу визначити зв’язок параметрів ініціювання плоских і циліндричних поверхонь і встановити нелінійність взаємозв’язку параметрів при ініціюванні вибухом плоских і циліндричних поверхонь за інших рівних умов. Розроблено математичну модель розрахунку геометричних параметрів циліндричних і плоских пристроїв обробки тиском з урахуванням створеної розрахункової моделі пористого середовища, що складається із суміші двох або декількох матеріалів. Показано, що вплив навантаження на реакційну здатність порошків істотно підвищує внутрішню енергію, яка значно прискорює процеси компактування і спікання порошків, при цьому зростає хімічна активність. Виявлені явища алотропічних перетворень при механічному здрібнюванні лому твердих сплавів енергією вибуху бризантних ВР, що дало змогу виготовляти тверді сплави з підвищеними фізико-механічними характеристиками. Набула подальшого розвитку технологія помелу подрібненої крупки твердого сплаву, яка відрізняється запровадженим методом підвищення ефективності помелу подрібненої крупки твердого сплаву за рахунок встановлення критеріїв її крупності, що дозволило зменшити тривалість процесу помелу крупки. Розроблено промислову високоефективну технологію виробництва ріжучого, руйнуючого і формоутворювального інструменту з вольфрамокобальтових і вольфрамонікелевих сплавів шляхом прямої регенерації вторинної сировини без використання термохімічних і металургійних методів, яка захищена патентом України та патентом Німеччини. Розроблено, досліджено та виготовлено вперше новий твердий сплав, одержаний переробкою відходів конверсійного вольфрамнікелевого сплаву з додаванням кобальту. Показано принципову можливість використання ударно-хвильової обробки, як фізичного фактору, що стимулює процеси руйнування порошкових виробів будь-якої конфігурації, з метою одержання високоякісного порошку для подальшого формування, спікання й виробництва інструмента різного призначення. Проведені в роботі теоретичні та експериментальні дослідження були використані для виготовлення партій інструменту з вперше розробленого нового твердого сплаву. Промисловими випробуваннями встановлено, що тривалість процесу помелу порошку, обробленого вибухом, більш ніж в 20 разів менше порівняно з існуючою технологією помелу, що сприяє зниженню енергоспоживання процесу подрібнення тільки по одному агрегату на 7,75 МВт. Беззбиткова робота ділянки забезпечується при обсягах продажів 11 тон в рік. При зниженні цін на готову продукцію на 10 - 20% збільшенні витрат на основні матеріали на 20 - 50% рентабельність продукції досягає рівня 60 - 70%. Технологія принципово відрізняється від існуючих високими техніко-економічними показниками, продуктивністю, малої енергоємністю і екологічною чистотою. Запропоновано екологічно чисту технологію переробки надтвердих матеріалів, металокерамічних складових застарілої військової техніки і різних видів боєприпасів.

 Автореферати дисертацій 

---

Додаткова інформація про автора(ів) публікації:
(cписок формується автоматично, до списку можуть бути включені персоналії з подібними іменами або однофамільці)

• Савченко Юрій Володимирович (технічні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"