Іоносферна аномалія моря Ведделла - це інверсія добової варіації електронної концентрації в іоносфері над Антарктичним півостровом, морем Ведделла та прилеглими територіями, що спостерігається антарктичним літом. Мета роботи полягає в аналізі реакції іоносфери під час аномалії моря Ведделла на зміни сонячної та геомагнітної активності за даними вертикального зондування іоносфери (ВЗІ), що ведеться на Українській антарктичній станції "Академік Вернадський". Мета роботи досягається шляхом порівняння місячних медіанних значень критичних частот іоносфери (foF2) під час аномалії моря Ведделла для років з високою та низькою сонячною активністю, а також порівняння грудневих медіанних висотно-часових діаграм (HT-діаграм) foF2, розрахованих окремо для періодів з низькими та високими рівнями індексу F10.7 та локального К-індексу за 10-річний проміжок часу (2007 - 2016 рр.). Експериментально показано залежність аномалії від рівнів сонячного індексу F10.7 та локальних K-індексів. Найбільший нічний максимум іонізації відповідає низьким значенням K-індексу та високим значенням F10.7. Найбільш точна інверсія добової варіації концентрації електронів в області F з максимумом опівночі спостерігається за низьких значень K-індексу та низького потоку F10.7. Зростання геомагнітної активності зменшує нічну іонізацію як за низького, так і високого рівнів потоків F10.7 і призводить до розмиття нічного максимуму у добовій варіації. Видимі віртуальні висоти максимумів зростають разом із F10.7 незалежно від рівня K-індексу. Розмиття нічного максимуму у разі зростання K-індексу можна пояснити руйнуванням поля термосферних вітрів, що підтримують нічну аномалію, та/або збільшенням ролі плазмових дрейфів у порівнянні з впливом вітру. Зростання видимої віртуальної висоти нічного максимуму зі збільшенням потоку F10.7 можна пояснити посиленням термосферного вітру в напрямку екватора, що призводить до посилення ефекту вертикального переносу плазми. Близький до нуля допплерівський зсув частоти сигналів ВЗІ, який спостерігається протягом ночі під час аномалії, можна пояснити стабільністю шару F2, який утворюється в результаті динамічної рівноваги між фотохімічними процесами та висхідним переносом плазми.

 Наукова періодика України 

---

Додаткова інформація про автора(ів) публікації:
(cписок формується автоматично, до списку можуть бути включені персоналії з подібними іменами або однофамільці)

• Залізовський Андрій Владиславович (фізико-математичні науки)
• Лисаченко Володимир Миколайович (фізико-математичні науки)
• Чаркіна Олеся Вікторівна (фізико-математичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"