Питання про необхідність створення фотозахисту виникло на технічних, якщо не наукових засадах, ще у 30-х рр. минулого століття. Фотозахист було призначено для набуття засмаги без опіків. Ця концепція проіснувала до 80-х рр., а потім її було доопрацьовано завдяки науковим досягненням, які надали змогу досягти більш високих значень SPF, а також через усе більшу занепокоєність населення щодо шкідливих наслідків впливу сонця на виникнення раку шкіри. Тоді ж було встановлено, що сонячне випромінювання здатне не тільки спричиняти розвиток карциноми і меланоми, а й прискорювати видимі ознаки старіння шкіри. Це призвело до того, що сьогодні фотозахист перетворюється на відповідальну дію і щоденну рутину. Цей документ має на меті оновити сучасні знання про фотозахист. Висновок: не лише UVA/UVB, а й видиме світло та інфрачервоне випромінювання, тобто весь сонячний спектр, негативно впливає на шкіру, отже, необхідно створити повний спектр фотозахисту. Утворення темних димерів циклобутанового піримідину після перебування на сонці стає актуальним питанням, і фотоліази, ймовірно, є рішенням для зменшення утворення цих сполук і усунення пошкоджень, які вони можуть спричинити на шкірі. Іншими важливими питаннями є також рівень вітаміну D в організмі, на який може вплинути регулярне застосування SPF із високим фотозахисним фактором, часте використання мінеральних наночастинок як сонцезахисних засобів, можливий вплив деяких сонцезахисних кремів на здоров'я людини, а також потенційна шкода навколишньому середовищу, яку вони можуть завдати. Нарешті, еволюція сонцезахисних кремів до більш елегантних, приємних і простих у використанні хімічних складів є безумовною гарантією кращого фотозахисту для пацієнтів.

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"