Кульова емболія легеневої артерії - це рідкісне та непередбачуване ускладнення вогнепальних та мінно-вибухових поранень. Діагностика кульової емболії залишається значним лікувально-діагностичним викликом як для невідкладних, так і для військових хірургів. У літературі трапляються поодинокі повідомлення про таке ускладнення вогнепальних поранень і немає жодних системних спостережень цієї патології. Незважаючи на те, що кульова емболія є рідкісним клінічним феноменом, його наслідки можуть бути катастрофічними для життя та здоров'я пораненого. Чоловік віком 34 років отримав тяжке поєднане скелетно-абдомінальне мінно-вибухове поранення з вогнепальними пораненнями внутрішніх органів (дванадцятипала і поперечна ободова кишка), нижньої порожнистої вени та обох нижніх кінцівок. Масивну заочеревинну кровотечу з нижньої порожнистої вени зупинено крайовим ушиванням судини неперервним швом. Проведено первинну хірургічну обробку поранень дванадцятипалої та товстої кишок з первинним ушиванням ранових дефектів. Множинні багатоуламкові переломи нижніх кінцівок стабілізовано за допомогою апаратів зовнішньої фіксації. З огляду на наявність множинного багатоуламкового вогнепального поранення пацієнтові було проведено комп'ютерну томографіїо всього тіла, за результатами якої у правій середній дольовій гілці легеневої артерії виявлено фіксований уламок-ембол. У ранній післятравматичний період у пораненого не було жодних клінічних виявів кульової емболії легеневої артерії, а тяжкість його стану була зумовлена поєднаною множинної торако-абдомінальною травмою. У післятравматичний період у хворого виникла низка ускладнень: множинні некрози та перфорації поперечної ободової кишки, що спричинили каловий перитоніт, неспроможність швів дванадцятипалої кишки, що призвело до формування зовнішньої дуоденальної нориці, множинні рани м'яких тканин нижніх кінцівок ускладнилися рановою інфекцією. Зазначені ускладнення потребували проведення етапних хірургічних втручань. Після стабілізації стану хворого спроб ендоваскулярної ретракції уламка-ембола з легеневої артерії не здійснювали через наявність тяжких поєднаних скелетно-абдомінальних поранень, їх ускладнення та безсимптомний перебіг кульової емболії легеневої артерії. Успішне видалення уламка-ембола проведено на 80-ту добу після поранення: виконано торакотомію, видалення уламка із середньої дольової артерії, накладено судинний шов, через відсутність явищ склерозу чи інфаркту легені резекції легеневої паренхіми не проводили. Пацієнта у задовільному стані було виписано зі стаціонару на 168-му добу після мінно-вибухового поранення для амбулаторної психосоматичної реабілітації. Висновки: пацієнтам зі сліпими множинними уламковими проникаючими вогнепальними пораненнями показано проведення комп'ютерної томографії всього тіла для виявлення потенційної внутрішньосу-динної міграції уламків з током крові. У пацієнтів із безсимптомною кульовою емболією видалення уламка-ембола може бути відстрочено до завершення хірургічного лікування провідного поранення та його ускладнень. При розвитку клінічних виявів кульової емболії легеневої артерії доцільно розглянути можливість виконання відкритої торакальної операції.

 Наукова періодика України 

---

Додаткова інформація про автора(ів) публікації:
(cписок формується автоматично, до списку можуть бути включені персоналії з подібними іменами або однофамільці)

• Хоменко Інна Олександрівна (економічні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"