Нестабільність розглянуто як трансцендентальний феномен, який має ознаки ірраціональності, що вийшов за рамки перебігу фаз економічних криз і охопив суспільство, державу та економіку. У результаті з'являється глобальна турбулентність, яка виявляється у постійно оновлюваних флуктуаціях, що виникають у результаті зіткнення особистих, корпоративних, національних та інших інтересів. Турбулентність у "новій реальності" суспільного розвитку - результат просування абсолютизованої неперевершеності вільного ринку, який наштовхнувся на невдачу його глобалізації, породивши прагнення національного протекціонізму. У співвідношенні глобального - як "світу без кордонів", і національного - як способу захисту, шляхом національного інтервенціонізму проявляється протиставлення "монізації" та "фрагментації", що поглиблює турбулентність та породжує проблему глобального управління. Вихід із нинішнього становища на шляху соціалізації як методу перенесення соціального у становлення та розвиток можливості індивідуальності, що самоорганізується, здійснює свідому, економічну, соціальну та етичну дії. Останні є необхідною умовою формування ламінарної динаміки розвитку суспільства, держави та економіки. Результатом вищевказаних економічних, соціальних та етичних дій буде добросовісна конкуренція, соціалізація на основі свободи діяльності, саморозвитку, самоорганізації та формування здатності, яка дозволяє знаходити межі влади суспільства та держави, що має забезпечувати реалізацію можливостей як для економічної, так і політичної конкуренції.

 Наукова періодика України 

---

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"