Основними завданнями паліативного лікування хворих із механічною жовтяницею є поліпшення якості життя (ЯЖ) і збільшення його тривалості. Досліджень ЯЖ хворих за використання різних методик декомпресії жовчних проток (ЖП) проведено недостатньо, а їх дані суперечливі. Мета роботи - порівняти ЯЖ хворих з дистальною механічною жовтяницею (МЖ) після паліативної декомпресії ЖП з використанням малоінвазивних методик. У період з 2017 до 2021 р. обстежено 98 хворих, яким проведено паліативну декомпресію ЖП з приводу дистальної МЖ злоякісного генезу. Для оцінки ЯЖ застосовували валідизований опитувальник MOS SF-36. Опитування проводили до малоінвазивного втручання та через 2 міс після нього. Відповідно до методики декомпресії ЖП хворих було розподілено на групи: за черезшірньої черезпечінкової холангіостомії (ЧЧХС) - 25, у разі зовнішньо-внутрішньої транспапілярної холангіостомії (ЗВТХС) - 19, за зовнішньо-внутрішньої біліарно-єюнального дренування (ЗВБЄД) - 29, у разі ендоскопіного ретроградного біліарноо стентування (ЕРБС) - 25. До лікування виявлено низький рівень ЯЖ у всіх групах за всіма шкалами фізичного і психологічного компонентів здоров'я (всі p >> 0,05). Через 2 міс у групі ЧЧХС показник психологічного компонента здоров'я (ПКЗ) знизився в середньому на (<$E6,9~symbol С~1,2>) бала (внаслідок погіршення показника шкал соціального функціонування на (<$E12,5~symbol С~5,0>) бала та психічного здоров'я на (<$E11,1~symbol С~1,8>) бала), тоді як показник фізичного компонента здоров'я (ФКЗ) поліпшився на (<$E11,3~symbol С~1,1>) бала. В групах ЗВТХС і ЗВБЄД відзначено поліпшення показників ПКЗ (відповідно на (<$E11,7~symbol С~1,3>) бала та (<$E13,0~symbol С~1,1>) бала) і ФКЗ (на (<$E5,2~symbol С~1,2>) та (<$E8,6~symbol С~1,1>) бала). В групі ЕРБС спостерігали мінімальну позитивну динаміку ПКЗ і ФКЗ (на (<$E4,7~symbol С~2,2>) та (<$E2,0~symbol С~1,9>) бала). Висновки: метод ЗВБЄД має переваги над іншими паліативними малоінвазивними методиками декомпресії ЖП щодо впливу на ЯЖ хворих. У хворих групи ЗВБЄД відзначено кращі показники ФКЗ (у середньому (<$E47,3~symbol С~1,3>) бала) у порівнянні із групою ЗВТХС ((<$E42,1~symbol С~1,5>) бала) та ЕРБС ((<$E39,1~symbol С~1,3>) бала, p << 0,05), у групі ЧЧХС ((<$E46,2~symbol С~1,4>) бала) - кращі, ніж у групі ЗВТХС (p << 0,05). У групах ЗВБЄД та ЗВТХС були кращі показники ПКЗ (відповідно (<$E41,9~symbol С~1,1>) і (<$E40,3~symbol С~1,1>) бала) у порівнянні із групою ЧЧХС ((<$E22,6~symbol С~0,9>) бала) та ЕРБС ((<$E34,0~symbol С~1,1>) бала, p << 0,05), а в групі ЕРБС - кращі, ніж у групі ЧЧХС.

 Наукова періодика України 

---

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"