У багатьох наукових дослідженнях не виявлено статистично значущої різниці між раннім і відстроченим лікуванням щелепно-лицевих травм за кількістю післяопераційних ускладнень у пацієнтів з черепно-щелепно-лицевою травмою та політравмою. Чинниками для вибору тактики лікування є ризик виникнення летального наслідку, а також прогноз летального наслідку. Для об'єктивізації тяжкості травми запропоновано оціночні шкали, які відображують тяжкість стану пацієнта в балах та надають змогу прогнозувати летальний наслідок, - шкалу тяжкості травми (Injury Severity Score (ISS)) і нову шкалу тяжкості травми (New Injury Severity Score (NISS)), кожна з яких має переваги та недоліки щодо прогнозу летального наслідку. Однак дані щодо їх точності та інформативності у пацієнтів із поєднаною черепно-щелепно-лицевою травмою обмежені, а результати, одержані різними авторами, суперечливі. Мета роботи - визначити та порівняти порогові значення шкал ISS і NISS, які прогнозують летальний наслідок у пацієнтів із черепно-щелепно-лицевою травмою та політравмою. У 2016 - 2019 рр. з приводу щелепно-лицевої травми та пов'язаних з нею травм проліковано 503 пацієнти. Вік пацієнтів - від 18 до 91 року (середній вік - 30,5 року). Серед пацієнтів переважали чоловіки (84,3 %). У 70 % випадків (352 пацієнти) мали місце переломи кісток обличчя. Основними причинами одержання травм були побиття (44,0 %), падіння з висоти (20,0 %) та дорожньо-транспортна пригода (16,0 %). Інші етіологічні чинники - травма (0,5 %), спортивна травма (1,0 %) і травма невідомої етіології. У дослідження було залучено пацієнтів з травмами обличчя та супутніми травмами, у яких застосували мультидисциплінарний підхід до лікування у спеціалізованій травматологічній лікарні. Для оцінки ефективності прогнозу летального наслідку проаналізовано значення показників шкал ISS та NISS. Летальність у вибірці становила 3 % (15 пацієнтів). При пороговому значенні ISS 24 бала чутливість моделі прогнозу летального наслідку становила 93,3 %, специфічність 2 91,4 %, при пороговому значенні NISS - 36 балів - відповідно 86,7 та 92,4 %. Висновки: шкали ISS і NISS мають схожу ефективність щодо прогнозу летального наслідку. Різниця за площею під ROC-кривою між методами оцінки тяжкості травми є статистично незначущою (p = 0,651). Обидва показники можна використовувати у спеціалізованих лікарнях для оцінки стану пацієнта та визначення етапності лікувальних заходів.

 Наукова періодика України 

---

Додаткова інформація про автора(ів) публікації:
(cписок формується автоматично, до списку можуть бути включені персоналії з подібними іменами або однофамільці)

• Гур’янов Віталій Григорович (медичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"