Проблеми точного вимірювання зусиль переданих обертовим валам електродвигунів, вирішуються вже не одне століття. Разом із тим вони не втратили своєї актуальності і по сьогоднішній день, яка обумовлена широким розвитком і різноманітністю електричних двигунів і силових установок, специфічні умови роботи яких вимагають застосування широкого арсеналу вимірювальних засобів. Важливим аспектом при застосуванні високоточних електродвигунів в таких сферах, як медицина, автотранспорт, ВПК є удосконалення метрологічних характеристик вимірювальної техніки. В таких умовах, особливого значення набуває вимірювання потужності на високошвидкісних установках, де в ряді випадків звичайні системи вимірювання або непридатні, або мають невисоку точність. Разом із тим, за відсутності засобів точного встановлення похибки, здійснюються спроби їх прогнозування, що надає змогу виявляти вплив малопомітних факторів на економічність силових установок. Навіть за нормальних умов функціонування вимірювальних приладів, через вплив ряду факторів, можуть з'являтися грубі похибки. Такі похибки непередбачувані, а їх значення складно прогнозувати. Для попередження впливу негативних факторів на роботу вимірювальних приладів, часто застосовують додаткові сенсори, наприклад для ідентифікації зайвих вібрацій, паралельно із тензометричними сенсорами застосовують віброметри. За відсутності таких додаткових вимірювальних датчиків, із метою виявлення грубих похибок під час діагностики характеристик моменту сили доцільно застосовувати засоби машинного навчання, методики факторного аналізу, та імітаційне моделювання, або інші засоби прогнозування. За допомогою таких методів, серед вибірки даних отриманих від тензометричних, або інших сенсорів для вимірювання моменту сили, існує можливість ідентифікувати відхилення від нормальної роботи, через певні частотні закономірності таких впливів. Серед багатьох праць, які описують характеристики похибок при вимірюванні фізичних величин, існує не багато таких, що присвячені прогнозуванню точності вимірювальних сенсорів. Таким чином, під час зміни вимірюваних умов виникають грубі похибки, які зводять на нівець процес управління електродвигунами, що часто є причиною аварійного стану. Для вирішення цієї проблеми, потрібні прості та доступні засоби, які надають можливість сформувати класифікацію відхилень похибок при вимірюванні. Проте враховуючи значну кількість факторів впливу на вимірювальне середовище, це можна реалізувати лише за умови індивідуального підходу до побудови вимірювальних приладів. Із цією метою розроблено стенд для вимірювання метрологічних характеристик електродвигунів. Проведено його тестування у умовах підвищеної вібрації. Результати таких тестувань надали можливість зробити висновок про відсоток відхилення від номінального значення похибки тензометричного сенсору. А також виділити ряд особливостей такого відхилення, що викликані частотними характеристиками джерела імпульсів. Наведено структуру програмно-технічних характеристик запропонованого стенда та його порівняння з вже існуючими аналогами. Висвітлено функціональну та електричну схему вимірювального стенда. В результаті апробації запропонованого стенда розроблено класифікацію факторів впливу на точність тензометричних сенсорів.

 Наукова періодика України 

---

Додаткова інформація про автора(ів) публікації:
(cписок формується автоматично, до списку можуть бути включені персоналії з подібними іменами або однофамільці)

• Квасніков Володимир Павлович (1953–) (технічні науки)
• Квашук Дмитро Михайлович (економічні науки)
• Катаєва Марія Олександрівна (технічні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"