Необхідність розробки ефективних стратегій подолання соціальних, економічних, фізіологічних та психологічних наслідків пандемії COVID-19 вимагає проведення цілеспрямованих досліджень особливостей впливу обмежувальних заходів на спосіб життя людей різних вікових і соціально-демографічних груп, зокрема молоді, як найбільш дієздатної та активної частини населення країни. Представлено результати оцінки особливостей впливу обмежувальних заходів, спрямованих на запобігання поширенню територією України гострої респіраторної хвороби COVID-19, на спосіб життя студентської молоді. Оцінку загального ставлення респондентів до пандемії COVID-19, а також особливостей способу життя до та після запровадження обмежувальних заходів проводили шляхом опитування студентів за допомогою спеціально розробленої анкети. В опитуванні взяло участь 86 осіб (58,1 % - жінки, 41,9 % - чоловіки) віком від 17 до 35 років. Більшість респондентів (79,1 %) були мешканцями міст і мали розмір родини в межах від 2 до 4 осіб (2,7 +- 0,15 осіб). Результати опитування показали, що більшість студентів уважає COVID-19 небезпечною інфекцією (48,8 %), відчуває хвилювання/тривогу за власне здоров'я (58,1 %) та здоров'я своїх близьких/родичів (83,7 %), підтримує встановлення карантину (53,5 %) і дотримується рекомендованих профілактичних заходів (97,7 %). Більшість студентів спостерігає за статистикою захворюваності на COVID-19 в Україні (79,1 %) і світі (81,4 %). Найбільш авторитетними джерелами інформації для більшості респондентів є офіційні міжнародні (53,5 %) та офіційні українські джерела (39,5 %); проте значна частина респондентів довіряє й неофіційним джерелам інформації (23,3 %). Більшість студентів не дотримується режиму самоізоляції (51,2 %), кожен день виходячи за межі свого місця проживання, щодня контактуючи в середньому з 2,7 +- 0,19 особами. Після введення обмежувальних заходів розподіл часу на різні види активності змінився. Установлено достовірне збільшення часу, що витрачають студенти, на перегляд фільмів і серіалів та зменшення часу на прогулянки (p << 0,05). Тривалість сну, після запровадження обмежувальних заходів, не змінилась, проте приблизно на годину зсунулись часові рамки сну - респонденти почали в середньому пізніше засинати й пізніше прокидатись.

 Наукова періодика України 

---

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"