На прикладі Побузького гірничорудного району (ПГРР, Середнє Побужжя), зокрема ділянки Гайворон - Завалля і Голованівської шовної зони (ГШЗ), які вже довгі роки є "полігоном" вивчення структури і стратиграфії ранньодокембрійських комплексів Українського щита (УЩ), розглянуто ранньодокембрійську частину останньої Кореляційної хроностратиграфічної схеми (КХС) УЩ і питання, що виникають навколо її обговорення і необхідності змін. Головна проблема стосується виділення в КХС УЩ серій, світ і товщ гірських порід. Показано, що деякі товщі (лейкогранулітова формація і зеленолевадівська товща, значна частина кошаро-олександрівської світи) належать до формаційно-генетичного ряду кварц-польовошпатових метасоматитів, зокрема, до структурно-формаційної асоціації метасоматитів зон регіональних розломів і не є стратигенними. За ізотопно-геохронологічними даними березнинська товща не є архейською і тому не належить до дністровсько-бузької серії. Шаруватість, смугастість і гнейсуватість комплексу ендербіто-гнейсів ділянки Гайворон - Завалля пов'язана з перетином її густою мережею зон розломів, і тому ця ділянка належить до площі поширення високодисперсних метаморфічних тектонітів, а не стратигенної товщі, котру деякі дослідники намагаються іменувати "сальківською світою". Об'єднання залізорудних товщ ПГРР у павлівську товщу архейської дністровсько-бузької серії є невірним, тому що справжній перекритий розріз такої товщі досліджено в Молдовській структурі ГШЗ, і його віднесено до бузької серії. Спірним є також генезис графітових гнейсів і кварцитів хащувато-заваллівської світи, з чого випливає необхідність її вилучення з КХС УЩ. Із вилученням зі складу дністровсько-бузької серії зеленолевадівської, березнинської та павлівської товщ в ній залишається тільки товща гіперстенових і двопіроксенових плагіогнейсів та кристалічних сланців, яка зветься тиврівською. Її стратотип набуває стратотипу всієї серії, тому стратон "тиврівська товща" також може бути вилучений зі складу серії. Автори дійшли висновку, що поділ побузького гранулітового комплексу на світи і товщі є недоцільним. При розгляді питання поділу побузького гранулітового комплексу на серії показано, що поняття "серія", викладене у Стратиграфічному кодексі України, хоча й не враховує особливостей формування архейських серій, проте не суперечить їм. Тому виділення дністровсько-бузької та бузької серій різного складу та віку є цілком закономірним. Всупереч поглядам деяких дослідників про безперервний процес нагромадження осадово-вулканогенних порід Середнього Побужжя показано, що аномалії у віковому розподілі кластогенних цирконів з порід ділянки Гайворон - Завалля та ГШЗ відповідають світовим і відображають загальносвітовий процес формування земної кори, у якому відносно спокійні тектонічні режими чергувалися з періодами тектонічних активізацій та плюмової діяльності. Під час таких періодів активізувалися як магматичні і метасоматичні процеси, так і осадово-вулканогенні. Матеріали дослідження ізотопного складу гафнію з цирконів порід дністровсько-бузької та бузької серій засвідчують про можливу різницю у віці їх формування 600 - 700 млн рр. Розглянуто також питання походження і перебудови побузького комплексу ендербіто-гнейсів, поширенного в районі досліджень.

 Наукова періодика України 

---

Додаткова інформація про автора(ів) публікації:
(cписок формується автоматично, до списку можуть бути включені персоналії з подібними іменами або однофамільці)

• Гінтов Олег Борисович (1935–) (геологічні науки)
• Усенко Ольга Віталіївна (геологічні науки)
• Усенко Оксана Володимирівна (державне управління)
• Усенко Олена Володимирівна (юридичні науки)
• Усенко Ольга Вікторівна (історичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"