Завдяки високому вмісту магнетиту, титаномагнетиту та залізисто-магнезіальних силікатів, мафіти та ультрамафіти проявляються в магнітному полі значними магнітними аномаліями. У межах Побузького гірничо-рудного району виділяють декілька різновікових мафіт-ультрамафітових асоціацій, складених ефузивними, осадово-ефузивними та інтрузивними утвореннями. Більшість із них зазнало інтенсивних перетворень внаслідок метаморфізму гранулітової (до еклогітової) фації метаморфізму та інтенсивних тектонічних і діафторичних перетворень. Основні вулканіти та вулканогенно-осадові породи належать до таврійської товщі палеоархейської дністровсько-бузької та неоархейської бузької серій. Протолітом тиврівської товщі слугували мантійні породи, близькі за складом до океанічних базальтів. У складі дністровсько-бузької серії виділяється павлівська товща, складена переважно двопіроксеновими кристалосланцями, іноді амфіболізованими, часто зі значним вмістом магнетиту (до 10 %), магнетит-ортопіроксеновими кристалосланцями, а також тілами залізистих кварцитів. Обидві серії містять гнейсові комплекси, а також тіла базит-гіпербазитів. Мафітові породи представлені переважно роговообманково-піроксеновими кристалосланцями та амфіболітами. Інтрузивні тіла ультрамафітів та мафіт-ультрамафітів закартовано у центральній та північній частинах ГШЗ, де вони представлені породами гіпербазитової та габро-перидотитової формацій. Голованівський блок ГШЗ просторово збігається з Голованівським гравітаційним максимумом і магнітними аномаліями, які, ймовірно, викликані вкоріненням мафіт-ультрамафітів з верхньої мантії по зонах глибинних розломів. За результатами моделювання у районі м. Гайворон визначено магнітні джерела з підвищеними значеннями намагніченості, що пов'язані з піроксеновими кристалосланцями, гнейсами, грубозернистими піроксеновими кристалосланцями та залізистими кварцитами. Високі значення магнітних параметрів порід району Гайворон - Завалля пояснюються наявністю серед них евлізитів та магнетит-гіперстенових кристалосланців. Магнітне поле підвищеної напруженості з крупно-мозаїчною внутрішньою будовою спостерігається у полі розвитку порід чарнокіт-ендербітового складу. Диференціація магнітних властивостей порід верхньої частини земної кори, форма та невелика потужність джерел свідчать про їх можливе первинно-магматичне формування у вигляді масивів та дайок з подальшими метаморфічними перетвореннями. За термомагнітним аналізом та рудною мікроскопією встановлено, що головних магнітним мінералом мафіт-ультрамафітів є магнетит кількох генерацій. Ранні генерації (достовірно магматичні) наявні у темноколірних мінералах у вигляді точкових включень та емульсійних виділень вздовж спайності (структури розпаду твердих розчинів). Збільшення кількості магнетиту в усіх різновидах порід пов'язано з накладеними вторинними перетвореннями. У зонах перекристалізації відбувається перерозподіл заліза з утворенням скупчень вторинного крупнозернистого магнетиту. Магнетит залізистих кварцитів, за існуючою гіпотезою, має метаморфічне походження. Походження магнетиту залізисто-карбонатної та залізисто-кремнистої формацій є спірним питанням та залежить від визначення генезису вихідної речовини.

 Наукова періодика України 

---

Додаткова інформація про автора(ів) публікації:
(cписок формується автоматично, до списку можуть бути включені персоналії з подібними іменами або однофамільці)

• Шестопалова Олена Євгенівна (геологічні науки)
• Друкаренко Вікторія Володимирівна (геологічні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"