Зроблено системний та аналітичний розгляд результатів наукових досліджень та прикладних розробок такої найактуальнішої проблеми сучасності, як водень, воднева та атомно-воднева енергетика, за останні 15 - 20 років. У контексті аргументованої постановки проблеми визначено основний категоріально-понятійний апарат проблеми. Окреслено головні напрямки та питання досліджень з поетапного вирішення проблеми. Доведено, що фундаментом проблеми є розуміння фізико-хімічних властивостей водню як хімічного елемента та характеристик його як простої речовини з урахуванням низки специфічних його властивостей. Розглянуто явище водневої корозії та аналіз його з точки зору рівня небезпеки, ризиків його використання та вимог техніки безпеки. Акцентовано увагу на особливостях процесів зберігання, транспортування та використання водню як енергоносія та сировини для технологій. Наголошено на перевагах одержання та використання твердофазних сполук водню з металами та інтерметалідами гідридів як зручних та безпечних засобів трансферу водню до споживачів. Наведено приклад використання найбільш ефективних гідридів як носіїв водню на автотранспорті внаслідок додавання Н2 до мінпалив у системі живлення двигунів. Наведено особливі умови використання Н2 в процесах теплопостачання (в теплоенергетиці взагалі) з урахуванням різниці теплофізичних характеристик Н2, СН4, повітря та кисню. Наголошено на особливостях розробки та використання засобів транспортування та зберігання Н2. Значну увагу приділено розгляду фізико-хімічних основ одержання та використання гідридів металів та інтерметалідів у контексті оцінки їх як засобів твердофазно акумулювального трансферу Н2 в технологічних процесах. Наведено класифікацію гідридів та функціональні характеристики найбільш ефективних та перспективних гідридів - металоподібних та особливо інтерметалідних: одержання їх та галузі використання. Детально охарактеризовано інноваційну концепцію атомно-водневої енергетики, яка визначатиме найбільш перспективні напрямки практичних розробок за тематикою проблеми та їх упроваджень. Концепція спирається на використання теплоти газоохолоджуваного ядерного реактора для реалізації завдань двох типів: ефективного використання водню як енергоносія, наприклад, у галузі теплопостачання; ефективності та рентабельності способів одержання водню за вже запропонованими багаточисельними методами, способами та технологіями, які без ядерних технологій є на сьогодні низькоефективними та нерентабельними. Запропоновано проект використання теплоти газоохолоджуваного ядерного реактора у принципово новому комплексі дальнього теплопостачання (метод, технологія, схеми) з використанням двоетапного оборотного хемо-термічного процесу. Доведено, що теплоту ядерного реактора можна використовувати для ефективного здійснення низки традиційних та інноваційних хімічних, електрохімічних, біохімічних та інших реакцій одержання Н2. Техніко-економічним аналізом доведено ефективність такої атомно-водневої енергетики. Наведено повний перелік та аналіз інноваційних оборотніх (циклічних) хімічних реакцій одержання Н2.

• Кириченко Віктор Іванович (педагогічні науки)
• Кириченко Валентина Іванівна (педагогічні науки)
• Кириченко Василь Іванович (медичні науки)
• Кириченко Віталій Іванович (технічні науки)
• Кириченко Віктор Вікторович (фізико-математичні науки)
• Кириченко Вероніка Валеріївна (юридичні науки)
• Кириченко Вадим Вікторович (хімічні науки)
• Кириченко Віктор Васильович (психологічні науки)
• Кириченко Вероніка Володимирівна (юридичні науки)
• Кириченко Владислав Віталійович (технічні науки)
• Кириченко Валентина Володимирівна (економічні науки)
• Нездоровін Василь Павлович (хімічні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"