Мета - експериментальне обґрунтування адаптивних елементів технології виробництва капусти цвітної, яке передбачає підбір гібридів різних строків достигання, застосування регуляторів росту рослин, вибір способів пакування продукції, що забезпечать одержання високих економічних і біоенергетичних показників. Методи - загальнонаукові, польові, лабораторні, статистичні. Методом багатокритеріальної оптимізації визначено кращі гібриди капусти цвітної за врожайністю і якістю. Розроблено моделі прогнозування врожайності капусти цвітної; вивчено вплив регуляторів росту рослин Гумісол-супер, Вимпел, Мегафол на ріст, розвиток, урожайність і якість продукції ранньостиглих гібридів капусти цвітної. Установлено фізичні і теплофізичні властивості головок різних гібридів капусти цвітної. Проведено порівняльне оцінювання збереженості продукції капусти цвітної залежно від виду пакування, особливостей гібрида та умов вегетаційного періоду. Визначено потенціал гібридів капусти цвітної, параметри їх адаптивності до умов Лівобережного Лісостепу України. Встановлено, що врожайність і маса головок гібридів має сильну пряму залежність від ГТК, суми опадів за вегетаційний період і середньодобової температури повітря (r = 0,93 ± 0,01…0,99 ± 0,01).Визначено кращі гібриди капусти цвітної ранньостиглої (Лівінгстон F1, Кул F1) та пізньостиглої (Скайвокер F1) для вирощування в умовах Лівобережного Лісостепу України.Оцінено ефективність застосування регуляторів росту на рослинах капусти цвітної за функцією бажаності Харрінгтона.З’ясовано, що тривалість вегетаційного періоду гібридів капусти цвітної на 44,0 % залежить від особливостей гібрида, вплив регуляторів росту становить 19,0 %. Визначено, що більший вихід товарної продукції ранньостиглих гібридів забезпечує пакування у стретч-плівку перфоровану – 83,9 – 84,0 % за 60 – 70 діб зберігання; пізньостиглих гібридів – у стретч-плівку– 83,0 – 83,7 % за 100 – 130 діб залежно від гібрида. Ступінь впровадження: 1колективна монографія, 1 патент на корисну модель. Ефективність розроблених елементів технології виробництва капусти цвітної підтверджено результатами впровадження у двох господарствах Харківської області.

• Гайова Людмила Олександрівна (сільськогосподарські науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"