Розв'язано задачу про дифракцію Е-поляризованих фотонів у разі нормального падіння на гратку, утворену необмеженою послідовністю нескінченно тонких металевих стрічок. Світло представляється як потік частинок і фотонів. Задача знаходження псі-функції фотона, розсіяного граткою, зводиться до граничної задачі Рімана - Гільберта. Розв'язок задачі одержано у вигляді нескінченної системи лінійних алгебричних рівнянь, що сходиться. Система придатна для будь-яких співвідношень між довжиною хвилі та періодом структури та будь-яких співвідношень між шириною щілини та періодом гратки. Як витікає із порівняння, де Бройлівського представлення псі-функції з її розкладом у ряд Фур'є, можливі значення складової імпульсу фотона, перпендикулярної до первинного напрямку руху, визначаються парними значеннями "кванта" імпульсу, величина яких залежить від періода гратки. Фотони, пропущені або відбиті граткою, одержують дискретні значення імпульсу внаслідок взаємодії з граткою і відхиляються на дискретні кути від первинного напрямку. Як випливає з числових розрахунків, дифракційні максимуми розташовуються перед щілиною і мають деяку внутрішню структуру залежно від співвідношення між довжиною хвилі та періодом гратки. У разі збільшення відношення періоду гратки до довжини хвилі дифракційний пік розділяється. Дифракційна картина спостерігається, коли це відношення більше одиниці. Коли воно стає менше одиниці, дифракційна картина зникає, маємо однорідну освітленість. Отже, значення вказаного відношення рівне одиниці, є пороговим.

 Наукова періодика України 

---

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"