Уперше здійснено комплексне порівняльно-типологічне дослідження малої прози української та російської літературної еміграції 1919 - 1939 рр., виявлено її генеалогічні джерела, типологічні подібності та розбіжності. Проаналізовано проблемно-тематичні вектори, спільні та відмінні якості на жанрово-стильовому рівні. У науковий обіг уведено твори як відомих, так і малознаних письменників еміграції. Визначено особливий етап у розвитку малої еміграційної прози, названий "документально-публіцистичним". Досліджено контактно-генетичні зв'язки українських і російських письменників-емігрантів міжвоєнного двадцятиліття. Схожі й відмінні особливості творів представників літературної еміграції окреслено на тематичному, генологічному й поетико-стильовому рівнях. Найбільше типологічних збігів зафіксовано у розробці актуальних проблемно-тематичних комплексів - трагічних наслідків більшовицького перевороту та поразки Української революції; екзистенційних аспектів існування на чужині й ностальгії за Батьківщиною; війни та «втраченого покоління»; пошуків національно-культурних архетипних взірців. Генологічний рівень представлено групами творів малої прози усіх жанрів: новела й оповідання; суміжні літературно-публіцистичні (фейлетон, памфлет, нарис, есе); "фольклорно-міфологічні" (казка, міф, притча, легенда, оповідка); "мініатюрно-фрагментарні" (поезія в прозі, шкіц, акварель, афоризм). Зазначено, що типологічні відповідності у поетико-стильовій сфері спричиняються елементами модерністької поетики, специфічним синтезом психологізму та публіцистичності, що виростає на основі автобіографічності та документалізму.

• Жиленко Ірина Рудольфівна (1965–) (філологічні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"