Досліджено магнітні характеристики консолідованого в умовах високих тисків (2 ГПа) та температур (900, 1000, 1100, 1200 і <$E1300~symbol Р roman C>) протягом 0,07 год у контакті з гексагональним нітридом бору нанопорошку оксиду заліза (основна фаза Fe3O4), одержаного з застосуванням методу електроерозійного диспергування. Нанопорошок одержано шляхом диспергування гранул, уламків або ошурків заліза у плазмі, яка виникає у місцях контакту між гранулами при пропусканні через них електричних імпульсів, що характеризуються високим струмом та напругою. Під час диспергування гранули металу знаходяться у постійно циркулюючій рідині (воді), що створює псевдокиплячий шар із цих гранул. Рідина (у даному випадку - вода) охолоджує гранули і не надає змоги їм зварюватися, а також окиснює пари металу, що утворюються в плазмі, формуючи нанорозмірні зерна оксиду заліза, які потоком цієї ж рідини виносяться у відстійники і осідають (у різних відстійниках осідають порошки різних зернистостей). Дослідження магнітних характеристик матеріалів із порошків оксидів заліза за кімнатної температури показало, що матеріали, спечені за 1200 і <$E1300~symbol Р roman C>, мали характеристики магнітом'яких матеріалів (магнітний гістерезис практично відсутній). Їх питомий магнітний момент за 5000 E становив 128,4 і 126,4 емо/г відповідно, а коерцитивна сила була нехтовно малою - 5,1 і 4,5 Е відповідно. Матеріали, спечені за <$E1100~symbol Р roman C>, характеризувались питомим магнітним моментом 90,4 емо/г і також відносно невисокою коерцитивною силою 9,1 Е. Питомий магнітний момент зразків, спечених за більш низьких температур (900 і <$E1000~symbol Р roman C>), був суттєво нижчим, а коерцитивна сила - більшою: 40,2 і 42,1 емо/г та 37,9 і 32,4 Е відповідно. Дослідження структури спечених матеріалів за методом рентгенівської дифракції з уточненням методом Рітвельда показало, що матеріали, консолідовані за 900 та <$E1000~symbol Р roman C>, містили 75 - 80 % (мас.) FeO і 25 - 20 % (мас.) Fe, а в матеріалах, спечених за <$E1100~symbol Р roman C>, поряд з 32 % (мас.) FeO і 2 % (мас.) Fe була присутня суттєва кількість Fe3N: 66 % (мас.). Матеріали ж, консолідовані за <$E1200~-~1300~symbol Р roman C>, містили 100 % фази Fe3N. Тобто, в умовах високих тисків і температур з підвищенням температури спікання спостерігалось відновлення оксиду заліза, а потім його азотування азотом, який виділявся з нітриду бору, що покращувало магнітом'які характеристики спечених матеріалів.

• Пріхна Тетяна Олексіївна (1957–) (технічні науки)
• Карпець Мирослав Васильович (1958–) (фізико-математичні науки)
• Карпець Марія Василівна (технічні науки)
• Шатернік Антон Володимирович (технічні науки)
• Ромака Віталій Володимирович (хімічні науки)
• Баглюк Геннадій Анатолійович (1956–) (технічні науки)
• Кочетов Геннадій Михайлович (технічні науки)
• Присяжна Олена Володимирівна (хімічні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"