Кераміку SiC виготовлено з використанням методу іскроплазмового спікання (ІПС) з використанням добавок оксидів алюмінію та рідкісноземельних оксидів (RE2O3, RE = Gd, Y, Sc) як рідкої фази. Криву залежності усадки від температури, а також від температури та часу побудовано шляхом запису траєкторії усадки. Потім ці ж криві усадки було використано для дослідження особливостей процесу спікання. Мікроструктуру та фазовий склад спечених зразків аналізували за методами рентгенівської дифракції (XRD) та сканувальної електронної мікроскопії (SEM). Відповідно до одержаних результатів, процес спікання передбачає декілька етапів, а саме фізичну усадку, розширення газу, стагнацію усадки та утворення рідкої фази. Максимальна лінійна усадка відбулася на стадії утворення рідкої фази. Подібна тенденція формування кривої усадки спостерігалася на перших трьох етапах у всіх досліджуваних зразках. На четвертому етапі було відзначено різницю в температурі усадки та швидкості усадки зразків. Після спікання розмір рівноосних зерен у всіх зразках складав приблизно 1 - 2 мкм. Надзвичайно висока швидкість нагрівання та стислий час витримки під час ІПС запобігають надмірному збільшенню зерен. Вторинні фази Y3Al5O12/Gd4Al2O9, утворені під час ІПС за допомогою добавок Al2O3 + Y2O3 та Al2O3 + Gd2O3, використовувалися як рідкі фази. Спечені зразки відзначалися винятковими механічними властивостями, високим електричним опором і зниженою теплопровідністю завдяки низькій провідності вторинної фази та малому розміру зерен.

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"