Викладено в доступній формі питання, що стосуються методів та способів визначення місця корабля, оцінки точності і безпеки плавання і надано практичні рекомендації по забезпеченню навігаційної безпеки. Рекомендовано як навчальний посібник з навчальних дисциплін “Кораблеводіння”, “Навігація та лоція” для курсантів спеціальності “Річковий та морський транспорт”, спеціалізації “Кораблеводіння”, а також може бути корисним для вахтових офіцерів і командирів кораблів. Зазначено, що кораблеводіння - наука про точне і безпечне водіння (плавання) кораблів по оптимально обраним курсам, способах визначення їх місця в морі (океані), загальних основах маневрування і практичних методах рішення вказаних задач. Мистецтво кораблеводіння розглянуто як мистецтво, яке потребує глибокого оволодіння наукою "кораблеводіння" і досконалості навичок у використанні цих знань із метою забезпечення навігаційної безпеки корабля, як головної умови успішного вирішення відповідних кораблевих задач. Констатовано, що керування кораблем здійснюється його командиром, який безпосередньо відповідає за безпеку плавання, його помічниками в цьому являються вахтовий штурман та вахтовий офіцер. Обов’язки цих осіб вахтової служби з питань забезпечення безпеки плавання визначено статутом і документами, що регламентують організацію і правила штурманської служби на кораблях. Наголошено, що особи, відповідальні за навігаційну безпеку (командир, вахтовий штурман, вахтовий офіцер), зобов’язані вміти оцінювати точність місця корабля і вірогідність його навігаційної безпеки.

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"

Досліджено особливості культурних практик української молоді в умовах повномасштабної війни. У результаті проведеного дослідження визначено найбільш популярні культурні практики серед української молоді. З'ясовано, які ж саме перешкоди заважають молоді частіше відвідувати культурні заходи. Окрему увагу приділено виявленню найбільш бажаних культурних послуг. На основі відповідей респондентів сформовано матрицю задоволеності культурних потреб, де встановлено зону дефіциту культурних потреб, тобто тих, на які є найбільший попит серед молоді, але вони не є задоволеними. До неї входять фестивалі, культурно-історичні екскурсії, гумористичні концерти, вечори, виставки мистецьких творів, публічні лекції. Виявлено специфіку споживання культурних онлайн-продуктів серед молоді, а також рівень попиту на культурні заходи такого формату. Також з'ясовано, що вже нині майже кожен четвертий молодий українець бере участь у волонтерських проєктах сфери культури. При цьому близько половини опитаної молоді не бере участь у таких заходах, але має бажання долучитися. Тобто в молоді є запит на участь у волонтерських культурних проєктах і, відповідно, саме молодь варто залучати до різноманітних заходів щодо відбудови та розвитку української культури як важливого агента суспільних змін.

• Середа Олександр Григорійович (технічні науки)
• Середа Оксана Зенонівна (соціальні комунікації)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"