Поставлено за мету включити в загальну картину історичного процесу недостатньо задіяну українську філософську спадщину ХІ-ХVІІІ ст. Аналіз розвитку середньовічної і ранньомодерної думки здійснено з урахуванням упливу на формування філософських уявлень візантійської та патристичної традицій. Висвітлено дилему внутрішньоукраїнського діалогу між представниками містичного та раціоналістичного підходів до пізнання світу і людини, починаючи від києворуських писемних пам’яток і закінчуючи творами Г. Сковороди, та на загальному тлі розвитку різних течій філософії другої схоластики. Викладено аспекти культури України домодерної й ранньомодерної доби. Окреслено розуміння філософії в українських писемних пам’ятках ХІ-ХІV ст., простежено патристичні витоки та поглиблено історіографію концептуальних інтерпретацій. Представлено “Філософію ” як пізнання Божественної Премудрості, а також пізнання природи і соціуму, виокремлено пізнання філософії як вербалізованої Премудрості.

• Киричок Олександр Борисович (філософські науки)
• Киричок Олеся Леонідівна (технічні науки)
• Киричок Олена Валеріївна (економічні науки)
• Киричок Олександра Миколаївна (медичні науки)
• Киричок Олександр Віталійович (фізико-математичні науки)
• Симчич Микола Васильович (філософські науки)
• Довга Лариса Михайлівна (культурологія)
• Білодід Вікторія Михайлівна (психологічні науки)
• Білодід Віктор Дмитрович (1947-2019) (технічні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"