Мета дослідження - проаналізувати сучасні алгоритми ведення пацієнтів із різними патологіями/дефектами статевого члена (пенільною дисморфофобією, еректильною дисфункцією, хворобою Пейроні, вродженою девіацією, пріапізмом, кавернозним фіброзом, травмами та пухлинами) та методики їх хірургічної корекції. Продемонстровано, що при ведені пацієнта з анатомічними дефектами статевого члена, алгоритм дій спеціаліста має включати аналіз і корекцію деформації на основі геометричних принципів; збільшення розмірів і/або подовження короткої сторони (малої кривизни); мінімізація ускладнень (втрата чутливості, гематома, некроз); збереження або відновлення еректильної функції; відновлення сечівника (довжини і калібру), приведення уродинамічних показників у норму для здійснення повноцінного сечовипускання, відновлення повноцінного сексуального життя з адекватною психологічною адаптацією. Показано, що тяжкі форми порушень ерекції, які не піддаються терапевтичній корекції, вимагають встановлення пенільних імплантів. З іншого боку, пенільна імплантація протипоказана при декомпенсованому цукровому діабеті, декомпенсації серцево-судинної системи, онкологічних захворюваннях на пізніх стадіях, гострих запальних процесах різної локалізації, психічних захворювання, ураженнях шкірних покривів різної етіології в зоні калитки і статевого члена, активних урогенітальних інфекціях, пацієнтам з високою частотою повторних ендоскопічних процедур, дефектами тканин в зоні операції з прогнозованою неспроможністю їх при натягу, гіперчутливістю до силікону, невідповідністю розмірів кавернозних тіл розмірами обраного типу імпланта. Серед ускладнень пенільної імплантації відзначено: протез-асоційована інфекція, ерозії, міграція або екструзія протеза, міграція проксимальних наконечників, механічна неспроможність протеза, тканинна і/або алергічна реакція, гостра затримка сечі, больовий синдром, гематома, набряк і лімфостаз, гангрена статевого члена, інтраопераційна перфорація сечівника або кавернозних тіл. Заключення: на сучасному етапі основним напрямком руху в генітальній хірургії є поєднання естетики та функціональності. Спеціаліст з пенільної хірургії має володіти навичками уролога-андролога, естетичного хірурга та психолога. У пацієнтів з пенільною дисморфофобією суб'єктивна оцінка зовнішнього вигляду статевих органів корелює з психологічним статусом. Головна психологічна особливість пацієнта з пенільною дисморфофобією - незадоволеність розмірами статевого члена (довжина та/або товщина) при нормальних анатомічних співвідношеннях. Сучасний арсенал пенільної хірургії є різноманітним і включає методики корекції девіацій/деформацій, збільшення розмірів (довжини/товщини); аксіальної ригідності, пропускної здатності сечівника (довжини і калібру), в ході яких можуть бути використані імплантати.

 Наукова періодика України 

---

Додаткова інформація про автора(ів) публікації:
(cписок формується автоматично, до списку можуть бути включені персоналії з подібними іменами або однофамільці)

• Горпинченко Ігор Іванович (1946–) (медичні науки)
• Корнієнко Андрій Миколайович (хімічні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"