У західній частині Приазовського блоку знаходиться велика антиклінорна структура, що включає Західноприазовський і ремівський блоки, складені породами мезоархейської (3,2 - 3,0 Ga) граніт-зеленокам'яної асоціації і реліктами більш давнього фундаменту вона розділена білоцерківською структурою субширотного простягання на дві частини: північну, що включає гуляйпільський і ремівський блоки, і південну - Салтичанський антиклінорій. У палеопротерозої архейські плагіогранітоїди Західного Приазов'я зазнавали інтенсивного дислокаційного метаморфізму. На багатьох ділянках вони перетворені на плагіогнейси, які були віднесені до палеоархейської "кайінкулацької товщі" західноприазовської серії для наших робіт обрано дві ділянки: Ланцівська антикліналь у Білоцерківській структурі та Іванівська ділянка у східній частині Салтичанського антиклінорія. Білоцерківська структура складена сильно дислокованими породами центрально-приазовської серії і нерозчленованими архейськими утвореннями. Датувано плагіогнейси Ланцівської антикліналі. У цих плагіогнейсах знаходяться ксеноліти метаморфічних порід невідомого віку - двопіроксенові і піроксенові кристалічні сланці та піроксен-магнетитові кварцити. Залізисто-кременисті породи відповідають типу альгома, які характерні для архейських зеленокам'яних поясів. За геохімічними характеристиками біотитові гнейси відповідають тоналіт-тронд'ємітовим гранодіоритовим породам (ТТГ), які формуються в умовах середнього тиску U-Pb вік кристалізації циркону біотитових гнейсів становить (3299 +- 11) Ma. Ці дані показують, що Білоцерківська структура є блоком давнього фундаменту на іванівській ділянці в східній частині Салтичанського антиклінорія, спостерігається переорієнтування простягання архейських порід з північно-західного на широтне, що виникло в результаті колізійних процесів вивчені тронд'єміти Іванівської ділянки за геохімічними характеристиками відповідають ТТГ. В них спостерігаються численні ксеноліти сильно змінених амфіболітів U-Pb вік кристалізації циркону тронд'ємітів - (3013 +- 15) Ma. Ці тронд'єміти, таким чином, є одновіковими з ТТГ шевченківського комплексу, які проривають осадово-вулканогенні породи зеленокам'яних структур Приазовського мегаблоку. Такий же вік і геохімічні характеристики ТТГ мають біотитові та амфібол-біотитові. Гнейси "кайінкулацької товщі" району с. Зразкове на р. Мокра Конка (3,1 - 3,0 млрд років), біотитові гнейси в нижній течії р. Кайінкулак - 2,92 млрд років гнейси "кайінкулацької товщі", таким чином, є мезоархейськими ТТГ, які були перетворені в результаті дислокаційного метаморфізму у палеопротерозої. Пізньопалеоархейські (3,3 млрд років) тоналіти, поширені на Західному Приазов'ї, знайдені також на мегаблоці курської магнітної аномалії Воронезького кристалічного масиву; ймовірно, вони є у складі гнейсового фундаменту середньопридніпровського блоку, де у Високопільській Зеленокам'яній структурі було знайдено кластогенний циркон такого ж віку. Ці дані вказують на вірогідне існування більш давнього протократону віком 3,3 млрд років, на якому формувалися мезоархейські (3,2 - 3,0 Ga) зеленокам'яні пояси східної частині Українського щита і мегаблоку Курської магнітної аномалії.

• Артеменко Генадій Володимирович (1948–) (геологічні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"