Необхідність в завершенні земельної реформи, головною метою якої є перебудова земельних відносин, а також внесення змін в структури земель та форми господарювання, зумовлює потребу в системних і повномасштабних моніторингових спостереження та дослідженнях. Центральні органи влади не завжди можуть побачити "цілісну картину" земельних відносин, як на рівні районів, областей, так і на загальнодержавному рівні, не завжди можуть знайти оптимальні рішення щодо покращення земельних відносин. Тому виникла потреба у впровадженні системи моніторингу земельних відносин, яка постійно оновлюється та зберігає інформацію, щоб забезпечити аналіз та прогнозування даних, а також розробку науково обгрунтованих рекомендацій для ефективного управління. Сучасний стан вивчення проблеми потребує вдосконалення і чіткого визначення правової основи здійснення моніторингу та охорони земель у цифровому середовищі. Адаптація існуючої правової бази моніторингу та охорони земель до законодавчих норм Європейського Союзу зумовлює її функціональний розвиток в умовах постійного перебудови земельних відносин в Україні. Мета дослідження - аналіз існуючої системи моніторингу та охорони земель, визначення проблем та дослідження перспективи розвитку правових аспектів їх функціонування в умовах цифрового середовища. Завданням дослідження є збір і аналіз інформації про стан природних ресурсів для використання її у процесі експлуатації, управління та визначення меж користування цими ресурсами. Дослідження передбачає здобуття необхідних даних та використання їх для реалізації управлінських функцій стосовно природних ресурсів, що експлуатуються. За допомогою аналізу визначеного законодавства та зібраних бібліотечних джерел інформації можна на реальній основі здійснити повний аналіз роботи та відповісти на всі поставлені питання. Встановлено, що одним із основних завдань моніторингу та охорони земель є створення бази об'єктивної інформації, яка використовуватиметься при оцінці стану земельних ресурсів. Виявлено, що здобута інформація за допомогою держаного земельного кадастру служить правовою основою при прийнятті необхідних рішень державними органами в галузі дослідження, спостереження та охорони земель. Для забезпечення правового статусу моніторингу та охорони земельних відносин запропоновано прийняти спеціальний закон, кінцевим етапом має стати створення електронного масиву даних. Результати дослідження можуть застосовуватись у сфері економіки сільського господарства та державного управління щодо моніторингу та охорони земельних ресурсів. Висновки: проведення моніторингу та охорони земель в наш час потребує повного вдосконалення його методики проведення. Потрібно створити ефективну Національну систему моніторингу, яка буде відповідати за якість земель та грунтів. Обумовимо це тим, що набуті дані дають змогу постійно коригувати як кількісні норми та нормативи, що підлягають контролю, а також удосконалення організаційного та правове забезпечення проведення моніторингу та охорони земель за допомогою створення спеціального органу, який у своїй роботі буде здійснювати моніторинг та охорону земель, тобто Центру моніторингу та охорони земель України.

 Наукова періодика України 

---

Додаткова інформація про автора(ів) публікації:
(cписок формується автоматично, до списку можуть бути включені персоналії з подібними іменами або однофамільці)

• Бутенко Євген Вікторович (економічні науки)
• Бутенко Євген Володимирович (економічні науки)
• Харитоненко Роман Андрійович (економічні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"