Рибіна О. С. Вплив фізичної активності в дитинстві на стан кісткової тканини, фізичні можливості постменопаузальних жінок з остеопорозом та вертебральними переломами / О. С. Рибіна // Біль. Суглоби. Хребет. - 2021. - 11, № 4. - С. 160-164. - Бібліогр.: 23 назв. - укp.На сьогодні в наукових дослідженнях продовжуються дискусії щодо тривалого впливу регулярних занять спортом у дитинстві на запобігання втраті якості кісткової тканини у жінок у постменопаузальному періоді, а також позитивного впливу достатнього рівня фізичних навантажень на профілактику остеопоротичних переломів. Мета роботи - оцінити вплив фізичної активності (ФА) у дитинстві на стан кісткової тканини, фізичні можливості постменопаузальних жінок з остеопорозом та вертебральними переломами. В одномоментному дослідженні обстежені 115 постменопаузальних жінок віком 50 - 89 років. Для аналізу жінки були розподілені на 2 групи: I (контрольна) - пацієнтки без будь-яких остеопоротичних переломів в анамнезі (n = 84), II (основна) - пацієнтки з вертебральними переломами на рівні грудного та/чи поперекового відділу хребта (n = 31). За допомогою авторської анкети оцінювали особливості ФА в різні вікові періоди життя та на момент опитування. Не були виявлені вірогідні відмінності в частоті та видах занять спортом у дитинстві між групами залежно від наявності вертебральних переломів. Більша частка жінок із переломами тіл хребців (85,7 %) підтримувала регулярну ФА, займалась спортом у дитинстві, до 10 років (41,7 % - у контрольній групі, р = 0,04), до того ж у 57,1 % обстежених ці заняття тривали 1 - 4 роки, як і в групі контролю. Вид, частота й тривалість занять фізичними вправами (ФВ) та процедур лікувальної гімнастики, а також рівень фізичного навантаження на момент обстеження вірогідно не відрізнялися у хворих залежно від наявності вертебральних переломів, але частка жінок, які регулярно займались у спортивних секціях, була вірогідно більшою серед пацієнток із переломами тіл хребців (41,9 %) порівняно з жінками без вертебральних переломів (10,7 %, р = 0,0002). До того ж частка жінок групи контролю, які регулярно підтримували достатній рівень ФА (6 і більше годин на добу), була вірогідно більшою (14,3 %) порівняно з основною групою (3,2 %, р = 0,04). Висновки: жінки з переломами тіл хребців частіше займаються ФВ у спортивних секціях та мають нижчий рівень загальної ФА порівняно з пацієнтками без вертебральних переломів. Регулярність, тривалість ФВ та вік початку занять спортом у дитинстві можуть впливати на ризик остеопоротичних переломів тіл хребців у жінок у постменопаузальному періоді, що потребує подальшого вивчення.
Шифр НБУВ: Ж100581 Пошук видання у каталогах НБУВ Додаткова інформація про автора(ів) публікації: (cписок формується автоматично, до списку можуть бути включені персоналії з подібними іменами або однофамільці) Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"
|