Незважаючи на нещодавні рекомендації ASBMR, AACE, Endocrine Society, ECTS&NOF щодо лікування остеопорозу в епоху COVID-19, вплив антиостеопоротичних препаратів на ризик і тяжкість захворювання вивчений недостатньо. Мета дослідження - оцінити ризик COVID-19 у хворих з остеопорозом, які отримують парентеральне лікування бісфосфонатами або деносумабом, а також тяжкість його перебігу у вищезазначеного контингенту. Проведено телефонне опитування та проаналізовано дані 195 пацієнтів (92 % жінок; середній вік 62,7 +- 10,8 року) із системним остеопорозом залежно від поточного застосування парентеральних антирезорбтивних препаратів (золедронова кислота, ібандронова кислота або деносумаб, n = 125) і порівняли результати з даними хворих з остеопорозом, які раніше не застосовували жодних антиостеопоротичних препаратів (n = 70). Серед обстежених на COVID-19 захворіли 32,9 % осіб, які не отримували будь-якого антиостеопоротичного лікування в минулому, та 33,3 % хворих з остеопорозом, які отримували лікування парентеральними резорбентами (p >> 0,05). Серед осіб, які приймали золедронову кислоту, захворіли 29,2 %, ібандронову кислоту - 34,4 %, деносумаб - 42,9 %. Вірогідних відмінностей у частоті та тяжкості COVID-19 залежно від наявності та типу антиостеопоротичної терапії не було виявлено. Крім того, не встановлено відмінностей показників залежно від віку пацієнтів, їх статі, наявності ожиріння та інших факторів ризику остеопорозу. Ризик COVID-19 у пацієнтів із системним остеопорозом не відрізнявся залежно від застосування антирезорбтивних препаратів: відношення шансів (OR) становило 1,1 (95 % ДІ 0,6 - 2,0), або від застосування певного антиостеопоротичного препарату (для золедронової кислоти - 0,9 (95 % ДІ 0,4 - 2,0), ібандронової кислоти - 1,1 (95 % ДІ 0,5 - 2,3) та для деносумабу - 1,6 (95 % ДІ 0,5 - 5,2). Висновки: парентеральні антиостеопоротичні препарати (золедронова або ібандронова кислоти, деносумаб) не впливають на частоту та тяжкість COVID-19 і можуть бути рекомендовані для продовження лікування хворих на остеопороз під час COVID-19.

• Григор'єва Наталія Вікторівна (медичні науки)
• Бистрицька Марина Анатоліївна (медичні науки)
• Мусієнко Анна Сергіївна (медичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"