Вдосконалено теоретичні положення кримінального права в частині відповідальності за заподіяння тілесних ушкоджень, напрацьовано напрями удосконалення ст.ст. 121-125, 128 КК України та відповідної правозастосовної практики. Досліджено історико-правовий розвиток та соціальну обумовленість кримінальної відповідальності за заподіяння тілесних ушкоджень. Висвітлено об'єктивні та суб'єктивні ознаки злочинів, пов'язаних із заподіянням тілесних ушкоджень. Розкрито спеціальні питання кримінальної відповідальності за заподіяння тілесних ушкоджень. Наведено зарубіжний досвід кримінально-правового забезпечення охорони тілесної недоторканності людини. Закріплене у ст. 3 Конституції України положення про визнання здоров'я людини однією з найвищих соціальних цінностей в державі знайшло відображення у вітчизняному законодавстві, будь-які порушення якого визнаються злочинами та кримінальними проступками в межах Розділу II Особливої частини КК України. Це пояснюється тим, що посягання життя та здоров'я людини завжди у будь-якій країні будуть визнані злочинними. Розгляд проблеми кримінально-правової охорони здоров'я людини відбувався або комплексно, або фрагментарно, тоді як тілесна недоторканність людини окремо не виділялась та не досліджувалась.

• Шаблистий Володимир Вікторович (юридичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"