Розміщено положення про зміни антикорупційного права, їхню детермінованість традиціями політичної та інших видів духовно-культурної комунікації. У цих зв'язках концепт доброчесності протиставляється корупції, зокрема під час визначення балансу антропного інтересу з публічним інтересом, кореляції між професійним та часовим чинниками в правових інститутах антикорупціиних обмежень. Викривлення сутності і/або змісту публічно-правових відносин ототожнюється з наслідками домінування людських вад, неможливістю обирати ефективні варіанти вирішення соціальних проблем. Відповідно відкрите для прогресу суспільство антипод закритому суспільству. Саме антикорупційне право розглянуто як з юснатуралістичної, так й з позитивістської теорії пізнання права. Серед профільної діяльності органів кримінальної юстиції особливий акцент зроблено на правозастосуванні із протидії корупції, що здійснюється судами, антикорупційним бюро і національною поліцією. Визначено зміст корупцій-ної дисфункції парламенту та публічної адміністрації. Віджилантизм та інші форми участі громадськості у боротьбі з корупцією концептуалізовано як ключові компоненти антикорупційних трансформацій публічного права. Проілюстровано використання формальної та діалектичної логіки, а також інструментарію історико-правового, формально-догматичного, синергетичного методологічних підходів до пізнання вищезазначених предметів дослідження.

• Макаренков Олексій Леонідович (юридичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"