Досліджено запаси грубого деревного детриту у свіжій кленово-липовій діброві в Національному природному парку "Слобожанський". Вивчення мертвої деревини здійснювалось у 115-річних лісових насадженнях із домінуванням дуба звичайного (Quercus robur L.) природного походження на пробній площі (0,24 га) методом суцільного обліку. Установлено, що запас деревного детриту в лісовій екосистемі становить 32,4 м<^>3-га<^>-1 та складається з лежачої мертвої деревини (84,3 %) та сухостою (15,7 %). Основна частина запасу мертвої деревини утворена одним деревним видом - дубом звичайним (91,3 %). Загалом деревний детрит характеризується I - IV класами деструкції, водночас значну перевагу має детрит III (52,5 %) і II (41,7 %) класів розкладання, детрит інших класів розкладання має незначні частки (не перевищують 5,0 %). Не було виявлено детриту останнього (V) класу деструкції. Сухостійна мертва деревина має запас 5,1 м<^>3-га<^>-1 та утворена цілими та зламаними сухостійними деревами. За породним складом значну перевагу має дуб звичайний (80,4 %), значно менші частки мають липа дрібнолиста (Tilia cordata Mill.) (13,7 %) та клен гостролистий (Acer platanoides L.) (5,9 %). У загальному запасі сухостою значно переважає деревина II класу деструкції (4,8 м<^>3-га<^>-1, 94,1 %), порівнюючи з I класом (0,3 м<^>3-га<^>-1, 5,9 %). Лежача мертва деревина має запас 27,3 м<^>3-га<^>-1 та утворена цілими поваленими деревами, фрагментами повалених дерев (стовбурів) та грубими гілками. За породним складом переважає деревний детрит дуба звичайного (25,6 м<^>3-га<^>-1, 93,7 %), а частки інших порід є незначними. Лежача мертва деревина представлена чотирма класами деструкції (I - IV). За запасом абсолютну перевагу має III клас деструкції (16,9 м<^>3-га<^>-1, 61,9 %), значно менше детриту II класу (8,7 м<^>3-га<^>-1, 31,9 %). Порівняно невисокі запаси деревного детриту та відсутність відмерлої деревини V класу деструкції може бути пов'язане з проведенням лісогосподарських заходів, зокрема вибіркових санітарних рубок та ліквідації захаращеності, у минулому на територіях сучасного НПП.

 Наукова періодика України 

---

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"